Випуск 2018

                       ВИПУСК В ШКОЛУ

***Під музику забігають дівчинка та хлопчик.

 ДІВЧИНКА: Привіт, Данило!

 ХЛОПЧИК: Привіт, Наталко!

 РАЗОМ: Добрий день,дорослі!

 ХЛОПЧИК: А чого ти, Наталю, так нарядилася?(обходить дівчинку) І

                            плаття  нове...І  волосся стильно зачесане. І малята тихенько за   

                         дверима стоять,чогось чекають...

 ДІВЧИНКА: Не чекають, а вже дочекалися! Ти що, насправді не

                             Здогадуєшся?  (хлопчик качає головою). Доведеться тобі

                             підказати. За вікном –  весна! Вітання!

 ХЛОПЧИК: А...8 березня, чи що?

 ДІВЧИНКА: Ні! 8 березня ми вже святкували,ти знову все переплутав…  

                            Буквар! Дзвінок! Школа!

 ХЛОПЧИК: У вас випускний?

 ДІВЧИНКА: Нарешті! Все! Давай, починай привітання!

 ХЛОПЧИК: Гарні слова... Вірші... Пісні... (загибает пальці,чухае

                           потилицю). Ні! Це складно, краще малят покличу!   

                            (хлопчик виходить).

ВЕДУЧА: Промінчик сонця зазирнув у вікна нашого садочка.

           Сьогодні день новий зустрів маленьких доньок і синочків.

Та наших любих, дорогих назвати важко малюками.

Сьогодні ми їх назвемо поважно так – випускниками!

*** До зали заходять діти, виконують «Полонез».

ВЕДУЧА: Перед вами найкращі діти в усьому світі – 7 цікавих і

                      симпатичних хлопчиків та 6 не менш цікавих і ще

                      симпатичніших дівчаток.
                      Середній вік – 6 років
                      Середній зріст –
                      Середня вага –
                      Але часом ледачкуватість у них буває дещо підвищеною,
                      Бешкетливість - не завжди помірною.
                      Бо вони не люблять довго спати, а люблять весело грати.
                      Люблять веселитися, вигадувати, жартувати.
                      Та не завжди полюбляють ранні вставання, різні вправляння,

                      водні вмивання. Але все одно – вони для нас найлюбіші,

                      найрозумніші, найздібніші і найкмітливіші!
                      І як же швидко вони підросли!
                      Тому й називають їх сьогодні – випускники!

1 ДИТИНА:  Сьогодні бал наш випускний тут разом всіх зібрав.

                           Та шкода нам садок лишати, бо він нам рідним став.

2 ДИТИНА: Ось ми і виросли , і нас чекає школа , перший клас.

                           А пам’ятаєте як ми у дитсадок тільки прийшли?

3 ДИТИНА: На ручках часто ми сиділи, ніжками ходити не хотіли.

4 ДИТИНА: А я плакав цілий день, в вікно дививсь чи мама йде.

5 ДИТИНА: А я таке ще виробляв, в обід над супом засинав.

6 ДИТИНА: Бувало й я погано їла, та мене з ложечки кормили.

7 ДИТИНА: Ну, а як не спали – нам казочку читали.

                          Як казка затихала – ми очі відкривали.

8 ДИТИНА: На вулиці спокою не було ніколи,

                           І бідні вихователі над нами тільки плакали.

9 ДИТИНА: Любили ми піском кидатись, на гірках до дірок кататись.

                           Руками билися й ногами, а дехто навіть і зубами.

10 ДИТИНА:Все це пройшло і зараз нас

                             Всі проводжають в перший клас!

***Діти виконують пісню «Були ми малюками» (під ф-му пісні «Схожа на матусю»).

                       1.Ой були ми малюками, так-так-так,
                         Та просились ми до мами, кожен раз.
                         Тільки стрілочки годинника  ідуть-ідуть-ідуть,
                         Хлопчики й дівчатка все ростуть-ростуть.

                     2.І за ручку нас водили, так-так-так,
                        Та із ложечки кормили- ось так-так.
                        Та пливе рікою час, ми ростемо повсякчас.
                        Хлопчики й дівчатка, не впізнати нас.

                     3.Нас і пестилили й навчали, так-так-так.
                        Витирали носики по черзі нам.
                        У садочку дні веселі непомітно так ішли.
                        Хлопчики й дівчатка – вже випускники!!!

11 ДИТИНА: Чому так радісно мені,

                        Так світло й веселково.

                        Бо виріс вже, я – випускник,

                        Я скоро йду до школи.

12 ДИТИНА: Тож хай як сонечко ясне,

                         Усмішки скрізь засяють.

                         Бо це садок своїх діток

                         До школи проводжає.

13 ДИТИНА:Гляньте ви на нас сьогодні!
                            Ми прекрасні, стильні, модні!
                            Всі були у перукарні –

           Зачіски зробили гарні!

14 ДИТИНА:Це ви нас таких зростили
                            Наші добрі, ніжні, милі -
                            Вихователі й батьки

РАЗОМ: Вам вдячні всі випускники! (оплески)     

15 ДИТИНА: Лунають оплески і музика лунає,

            В повітрі сум і радість водночас.

            Ми розуміємо, що свято це останнє

            Для нас настало, бо йдемо у перший клас.

16 ДИТИНА: Ми дорослими вже стали,

            Йдем  учитись в перший клас!
            І в улюбленім садочку 

            Виступим в останній раз.

17 ДИТИНА: Який цікавий світ навколо,
                             Ти, друже, тільки придивись!
                             На небі сонця жовте коло,
                             А поруч з домом – сад і школа,
                             Живи, дорослішай і вчись!
18 ДИТИНА: Дивись на квіти, на дерева,
                             Вивчай птахів, комах, тварин,
                             Ти станеш кращим і, напевно,
                             В життя підеш сміливо й певно,
                             Та пам’ятай, ти не один!
19 ДИТИНА: З тобою вся твоя родина:
                             Батьки, бабусі, дідусі,
                             З тобою друзі, Батьківщина,
                             Тож, уперед, мій друже, йди!

20 ДИТИНА: Всі ми разом, наче квіти у прекрасному вінку.
                              Українські славні діти в нашім славнім дитсадку.
                              Нехай музика лунає, разом пісню заспіваєм!

***Діти виконують пісню «Раз долонька, два долонька…». Після пісні випускники сідають на стільчики.

1. Кульки, квіти це для нас, ми йдемо у перший клас.
              І стурбовано, і сумно мами дивляться на нас.

    І як пташечки малі, із гніздечка политим,
              Бо прощаємся з садочком, нашим рідним дорогим.

ПРИСПІВ: Раз - сльозинка,  два - сльозинка, наш садочок прощавай,
                      Тебе будем пам’ятати,  ти ж нас теж не забувай!

                      Раз - долонька, два – долонька, нам поплескайте гучніш.
                      Проводжайте нас до школи - хай же буде веселіш!

                         2.         Трошки вредними були, добре все це знаєм ми.
                                Згадувать усіх вас будем дуже часто у житті.
                                Ми серйозні як ніколи, в вересні підем до школи.
                                Горді, радісні, щасливі - ми уже випускники!

ВЕДУЧА: Любі діти! Сьогодні ми відправимось у незвичайну подорож!

           І хоч вона буде прощальною, але дуже веселою! А допоможе нам в

           цьому чарівна повітряна куля часу. Полетіли? (Звучить

          музика, ведуча виносить гелеву кульку з написом –

          ДИТИНСТВО). Ось ми прилетіли до країни ДИТИНСТВА! А яке      

          ж воно – дитинство?

(До ведучої підходять двоє дітей)

1 ДИТИНА: Дитинство синьооке, мов волошки.

                        Його завжди буває зовсім трошки.

                        Воно веселее і дзвінкоголосе,

                        Розпустить коси і блукає босе.

2 ДИТИНА: Дитинство різнобарвне і щасливе,
                         Яскраве, простодушне, галасливе.

                         Воно ще поряд, зовсім недалеко.

                         Та вже летить у вирій, мов лелеки.

***Під пісню «Карапузи» до зали на четвереньках заходять діти молодшої групи, виконують таночок, встають для привітання.

1 МАЛЮК: Всім привіт, випускники!

                       Вас вітають малюки!

                       Швидко час пройде і нас

                       Також приймуть в перший класс!

2 МАЛЮК: Ми веселі і завзяті,

                       Ми – маленькі дошкільнята!

                       Вас до школи проводжаємо,

                       Гарних успіхів бажаємо!   

 3 МАЛЮК: Ми радіємо за вас, що йдете у перший клас,

                          Але ми не зрозуміли, може б ви нам пояснили,

                          Разом ми в садок ходили, разом всі ми тут росли,

                          Разом всі ми кашу їли, а ви швидше підросли.

                          Тут, напевно, щось не так

                          І розв’язати цю задачу ми не можемо ніяк!

4 МАЛЮК: Малюки всіх вас вітають,

                         Щастя й радості бажають.

                        В школі добре ви учіться,

                         І не бійтесь, не лініться.

5 МАЛЮК: Ми малята - малюки

                         Вас вітаєм залюбки.

                         Ви про нас не забувайте,

                         Носики не задирайте!

6 МАЛЮК: Вчіться добре,не лінуйтесь,

                         Стать дорослими готуйтесь.

                         Переходьте з класу в клас,

                         І чекайте в школі нас!

         (До них виходять двоє випускників)

1 ДИТИНА: Спасибі, малята, за ваші вітання,

                За всі ваші добрі слова!

                Виконувати будемо ми ці побажання

                Протягом всього життя!

2 ДИТИНА: А ви, діти, виростайте,

                Наче квіти на землі.

                І про нас не забувайте.

                До побачення, малі!

***Під музику малюки виходять з зали, випускники їм махають рукою.

ВЕДУЧА: Час вирушати далі. (Звучить музика, ведуча виносить

                     наступну кульку з написом - ІГРАШКИ).

           А ось і країна  іграшкова!

           Їх не замінить навіть школа!

           Всі люди іграшками грають

           І все життя їх пам'ятають!

***Виходять дівчатка, в руках тримають іграшки.

1 ДІВЧИНКА:Погляньте: ось ляльки засумували,

                    Ведмедики похнюпившись, сидять.

                    Бо ми вже трішечки повиростали,

                    Зібралися до школи поступать.

2 ДІВЧИНКА:Прощайте, іграшки дитячі,

                    І ви, ляльки веселі наші.

                    Ми з вами добре подружились,

                    Тепер ви меншим залишились.

3 ДІВЧИНКА: І хоч нас іграшки й не чують,
                               Вони, здається, теж сумують.
                               Бо, як і друзі всі довкола,
                               Випроводжають нас до школи.

4 ДІВЧИНКА:І все ж не варто, друзі, сумувати,

                               Шановні іграшки, ми любимо всіх вас!

                               І нашу дружбу нам не треба забувати,

                    Ми  потанцюємо із вами ще на святі!

***Дівчата виконують «Танок з іграшками та шарфами».

ВЕДУЧА: Час вирушати далі! (Лунає музика, ведуча виносить 

                     кульку з написом – ПЕЧЕРЯ МУДРОСТІ). На горизонті 

                      Печера Мудрості. Це дуже цікаве місце. Адже наші діти

                      справжні пізнайки!

                      Тому в них сотні запитань, бо ж хочеться все знати!

 Срізь чудеса, куди не глянь, і треба все пізнати!

           Тому й питання задають, ,щоб зрозумілим стало.

           Вони мужніють і ростуть, а знають ще так мало.

***Діти по черзі встають зі своїх місць, промовляючи слова.

1 ДИТИНА: Чому, як сонечко встає,

                То соловей співає?

2 ДИТИНА: Чому, як осінь настає,

                То лист з дерев злітає?

3 ДИТИНА: Чому, як сонечка нема,

                 То сумно всім буває?

4 ДИТИНА: А от коли прийшла зима,

                 Є іній, сніг літає?

5 ДИТИНА: Чому туман? Чому роса?

                Скажіть про це будь ласка!

6 ДИТИНА: Чому довкіл така краса,

                 Весь світ, неначе казка?

7 ДИТИНА:В нічному небі стільки зір…

                А як усі злічити?

8 ДИТИНА:Нам на землі потрібен мир!

                Як без війни прожитии?

ВЕДУЧА: Сто тисяч цих «чому і де,

           Коли, куди, як звати?»

           Хто відповідь на них знайде,

           Той буде більше знати!

***До зали заходить Магістр Наук.

МАГІСТР НАУК: Питань багато в вас, малята,

                                  Мабуть пора вам в школу вирушати.

                                  Та треба іспит вам пройти,

                                  Щоб в школі не червоніли за вас батьки!

                                  Мене прислав до вас директор,

                                  Він в вашій школі ніби ректор.

                                  Йому цікаво дуже знати,

                                  Чого від вас можна чекати.

                                  Тому я іспити розпочинаю,

                                  Уважнішими будьте, я благаю!

                                  Ось цифри я в руках тримаю,

                                  Гарненько їх перемішаю.

                                  Роздам і вам я по одній…

 (роздає дітям цифри)

                                  Тепер шикуйтеся скоріш!

                   (Діти повинні вишикуватись в дві колони з цифрами

                     від 1 до 8).

***Проводиться гра «Рахуємо цифри».

МАГІСТР НАУК: Тепер я цифри ці поразкидаю,

                                  Ще і других трохи подобавляю.

                                  А ви в портфель складіть такі,

                                  Які приносити до дому будете відмітки!

***Проводиться гра «Збери відмітки».

МАГІСТР  НАУК: Та в школі треба ще й  букви знати,

                                   Готові себе ви показати?

                                   Ось в мене є картинки.

                                   А вам потрібно в цій торбинці

                                   Відшукати першу букву цієї картинки.

***Проводиться гра «Знайди літеру».

МАГІСТР НАУК: Бачу всі уже готові в вересні вирушати в школу.

                                  Тому від мене подарунок – заглянемо до вас в майбутнє.

                                  Завісу трішки відчиню - чого чекати вам у школі.

***Проводиться гра «Узнай своє майбутнє». Магістр Наук прощається з дітьми і виходить з зали.

ВЕДУЧА: А нам час вирушати далі! (звучить музика, ведуча

                    виносить кульку з написом – ЗАДЗЕРКАЛЛЯ). Ми

                     потрапили в дивовижну країну, в якій все перевернуте, і ми

                     можемо одним оком заглянути у минуле батьків наших

                     випускників.

***Номер батьків – частівки про садок.

1.      (співають всі разом)

Ми частівки заспіваем,

Заспіваєм голосно!

Затикайте ваші вуха –

Лопнуть перепонки!

2.    (співають всі разом)

Хочемо згадати ми,

Як маленькими були.

Тому дошкільні ці куплети

Виконаєм від душі!

3.     (співає матуся)

В сад прийшли ми ось такими,

           Згадуємо  зараз ми.

         Ми ревіли, голосили,

         Дуже вредними були!

4.    (співає матуся)

А коли ревли багато,

Були мокрими носи,

А бувало так траплялось,

І колготки, і труси.

5.     (співає тато)

Ми з тобою подружились

Сидячи на горщиках.

Разом гралися і бились,

Разом синяки носили.

6.    (співає тато)

Закохалися в Тетянку,

Я цукерки їй носив.

А ти квіточки красиві

На свята їй приносив.

    7.   (співають тата разом)

А вона танцює з Вовкой,

         Посміхається йому.

         А на нас ані уваги.

         Цікаво навіть, а чому?

    8.  (співають матусі разом))

         Весело в садку ми жили,

         З хлопцями ми не дружили.

         На школяриків дивились,

         Губки ми для них красили.

   9.   (співають всі разом)

         Скоро виростем великі,

         Швидко роки пролетять.

         Свій улюблений садочок

         Будем часто згадувать.

***Виходять діти, стають півколом, в руках тримають великі зірки зі своїми фотографіями.

1 ДИТИНА: Немов пташина пісня,
                          Було життя в садочку,
                          Дитяча радість, ніжність
                          Сплелись в однім віночку.
2 ДИТИНА: Тут перші наші кроки,
                          І перше : - « Добрий день»!
                          Тут друзі ясноокі

                          І хор дзвінких пісень.
3 ДИТИНА: А сьогодні для нас свято –

                         Випуск з рідного садка.

                         Для батьків – кінець практично

                         Безтурботного життя!

ВСІ РАЗОМ: Та ви не журіться!

                          Краще усміхніться!

4 ДИТИНА: В школі всі ми неодмінно

                           Вчитись будемо відмінно.

                           Нехай знають тата й мами

                           Всі ми будемо зірками!     

5 ДИТИНА: В музиці, літературі,

                           В математиці, в культурі.

                           Хто у чому, а таки –

                           Ми засвітимо зірки!

***Діти виконують «Танець з зірками».

ВЕДУЧА: Як народилося маля,

                   У небі зірочка з’явилась.

                   І з ним вона росте й сія,

                   Й життєвий шлях їй освіщає.

                   Та далі ми мандруємо,

                   У далечінь вдивляємось.

                   Країна СВЯТКОВА чекає на нас,

                   Мабуть тут вітання чекають всіх вас.

         (Звучить музика, ведуча виносить кульку з написом

           СВЯТКОВА)

                   Завжди весною в теплі дні

Хвилюються працівники –

Садок дитячий проводжає

Своїх дітей випускників.

І слово для привітання надається нашій завідувачці – ….

***Виступ завідуючої.

«Праця не тільки там, де людина сіє хліб або садить дерево. Найбільш тонка, найбільш складна праця, коли людина приходить до людини, бачить у її очах, читає "поміж рядків" її поклик про допомогу. Ця праця є вищою мірою людського духу".

     Саме такі рядки В.О. Сухомлинського хотілось би присв'ятити нашим батькам, працівникам нашого закладу, спонсорам, людям, які відставивши безліч турбот та проблем, прийшли на допомогу вихованцям ДНЗ "Ромашка" і своєю працею, доброчинністю допомогли зробити приміщення садочка затишним, привітним та гостинним для наших вихованців.

      Як неоціненний Божий дар сприймаємо ми дітей, покладаючи надії на те, що виростуть вони здоровими, добрими, розумними. Добрі почуття йдуть своїм корінням у дитинство, а людяність, доброта, ласка, доброзичливість народжується в маленьких серцях тоді, коли дитина бачить і відчуває це від оточуючих її людей. Можна впевнено сказати, що вихованці садочка в повній мірі отримують цей приклад у нашому закладі. Тож нехай доброчинність вернеться до людей сторицею.

     А зараз дозвольте нашим випускникам вручити перший документ про отримання дошкільної освіти.

***Вручають дипломи. Діти по черзі підходять, а потім стають двома колонами. По закінченні сходяться в півколо.

1 ДИТИНА: Настала пора розставання.
                          До побачення, рідний садок!
                          Щось серце щемить на прощання,
                          Щось котяться сльози з очей.

2 ДИТИНА:Росли тут і вчились хорошому,
                          І мріяли все підрости,

                          Не плачте, батьки й вихователі,
                          Потрібно нам далі іти.

3 ДИТИНА: Прощавай, садок дитячий,

                         Наш великий, рідний дім.

                         Жаль тебе, та ми не плачем –

                         Скоро нам до школи всім!

***Діти виконують пісню «Ось і все» («Все, сто в жизни есть у тебя»).

1.      Ось і все. Закінчився бал.

Ми всі покинем святковий цей зал.

Ми всі підем у доросле життя.

У майбуття. У майбуття.

Ти не сумуй. Дарма не сумуй.

Краще усмішку усім подаруй.

Вже перший дзвоник чекає нас.

Прощатися час. Прощатись нам час.

Приспів: Все, про що тут мріяли ми,

Все, про що співали пісні,

Все, і навіть сонце за вікном,

Зв’язує нас із садком.

2.    Посмутнів сьогодні цей день.

Вже не почуєш веселих пісень.

Чотири роки дружили ми,

Вчилися ми, гралися ми.

Друзів ти своїх не забудь,

оч нам пора вирушати у путь,

 Ми пронесем крізь усе життя,

Що в мене є ти, а в тебе є я.

ВЕДУЧА: Наша подорож підходить до кінця. І ось ми наближаємось до

                     останньої країни – РОДИННОЇ. Де б ви не були, що б ви не

                     робили, але тільки біля своєї родини можна почувати себе у

                     любові та безпеці. Тому слово надається самим найдорожчим

                     людям у вашому житті – вашим батькам.

***Виходять 4 мами з кульками-сердечками в руках.

1 МАМА:  Любі діти! Сьогодні у школу ми вас проводжаємо,

                   Міцного  здоров’я усім ми вам бажаємо!

                   Учіться, працюйте – така настанова.

                   Батьків поважайте, ви – гідна опора.

                   Приймайте від нас найщиріші вітання,

                   Хай збудуться всі ваші мрії й бажання!

2 МАМА: Усі зірки, що є на небосхилі

                   Ми будемо прохати що є сили,

                   Аби вони завжди для вас світили

                   І дарували нашим дітям сили.

                   Щоб жити так, як серденько бажає,

                   Як вас душа і совість научає.

3 МАМА: Ви йдете назустріч сонцю й мріям,

                   Вас чекають казки всі дива.

                   Наші сонечка, ви запорука всім надіям,

                   Хай же буде вам дорога ця легка.

4 МАМА: Ви сьогодні, як промінчики ранкові,

                   Посміхаєтесь, радіючі усі.

                   В ваших очках – неприборкані мрії,

                   А сердечка, наче вогники ясні.

***Батьки виконують пісню «Як здорово». На вступ до пісні до них приєднуються інші батьки з кульками-сердечками.

1.      Сьогодні в цьому залі

Дітей своїх вітаєм.

Які ж вони дорослі,

Як швидко підросли.

А ми ховаєм сльози

І тихо промовляєм –

Як здорово, що всі ми тут

Зібралися разом.

2.      Ми кажемо спасибі тим,

  Хто замінив їм маму,

  Навчав і грав, виховував,

  До порядку їх привчав.

  Це наші вихователі,

  А з ними їх помічники.

  Як здорово, що ви були

  Їм друзями завжди.

3.     Ми дякуєм садочку

За цих синів і дочок.

Тут гарна господиня

Й чудовий колектив

Свої серця дарують

Маленьким вихованцям.

Як здорово, що всі вони

До нас сюди прийшли.

***В кінці пісні дарують кульки-сердечка працівникам закладу.

ВЕДУЧА: Матерями вишитий рушник,

                   Хай простелиться, малята, перед вами.

                   І благословення хай звучить,

                   Всіяне пшеницею й житами.

                   Хай з легкої отчої руки

                   Путь проляже вам у знань  країну,

                   Гордо й впевнено крокуйте, малюки,

                   Ви для мам і тат – надійна зміна!.

***Під музику діти проходять через рушник, який тримають у руках вихователі «ворітцями» й йдуть до своїх батьків.