***Діти в
українському вбрані заходіть до музичної зали, стають півколом. В руках вони
тримають «дарунки».
1 ВЕДУЧА: Доброго дні Вам!
2 ВЕДУЧА: Доброї днини!
1 ВЕДУЧА: Ми вас чекали на наші гостини.
2 ВЕДУЧА: Сьогодні в нас родинне гарне свято,
Зійшлися мами, тата, бабці і дідусі,
Сестрички, братики – усіх нас так багато!
Нам так хотілося, щоби зібрались всі.
1 ВЕДУЧА: І ось сьогодні ми
усі зійшлися
Поспілкуватися у ці весняні дні,
Обряд взрослішання своїх дітей провести,
Побути разом, поспівати пісень.
2 ВЕДУЧА: Бо це ж чудово,
як батьки і діти
У свято й будні завжди поруч йдуть.
Сьогодні всім нам можна порадіти,
Що в нас родини дружно так живуть.
1 ВЕДУЧА: Та спочатку тата
й неньки від дітей своїх маленьких,
Ви гостинці ці прийміть і нас щиро полюбіть.
1 ДИТИНА: Даруємо Вам ці
квіти, щоб весело було жити.
2 ДИТИНА: Даруємо Вам
підкову – на щастя, на добру долю.
3 ДИТИНА: Даруємо Вам мед,
щоб завжди щиро приймали гостей.
4 ДИТИНА: Даруємо бубликів
в’язку маленьку,
Щоб в
родині у нас не було суперечки.
5 ДИТИНА: Ми готували цей
концерт старанно і завзято.
Спасибі
Вам, що ви прийшли на це родинне свято.
6 ДИТИНА: Спасибі Вам за
те, що ви веселі та привітні!
Спасибі
Вам за те, що ви… ви просто є на світі!
***Діти виконують
пісню «Українські діти».
7 ДИТИНА: Є у нас іще дарунок – український наш танок.
Отже, друзі, ширше коло, не жалійте чобіток!
***Діти виконують
«Танець з бубнами». Після таночка сідають на стільчики.
1 ВЕДУЧА: Сьогодні ми зібралися в цьому залі, щоб відкрити нову
сторінку нашої книги духовного виховання.
2 ВЕДУЧА: Мудрі предки залишили нам у спадщину цікаві обряди, з
яких ми черпаємо приклади високої духовності і моралі, порядності і доброти.
1 ВЕДУЧА: Сьогодні ми пропонуємо здійснити на нашому родинному
святі обряд закосичення для наших дівчаток та обряд підперізування для
наших хлопчиків.
2 ВЕДУЧА: Ці вікові посвячення утверджують дітей на шляху
самостійного розвитку, переводять з рівня дитини на рівень хлопців та дівчат.
1 ВЕДУЧА: Перше закосичення…
В ці слова вкладений великий зміст, дуже важливий для духовного розвитку
кожної дівчинки 5-7 років.
2 ВЕДУЧА: Підросли наші дівчатка і настав час, коли вони стають
помічницями. Тепер їм будуть довіряти якусь роботу, залучати до родинних справ.
1 ВЕДУЧА: Дівчаткам вже заважає розпущене волосся, тому треба його
заплітати. Тож запрошую наших дівчаток стати півколом.
***Дівчата стають
півколом.
2 ВЕДУЧА: Згідно з обрядом, ми маємо благословити своїх донечок, а
хто ж як не рідна матуся благословляє на добре, щире життя у достатку, у праці,
научає на добре ставлення до людей.
1 ДІВЧИНКА: Благословіть, батьку й мати, косу заплітати.
2 ДІВЧИНКА: Косу заплітати, у стрічки вбирати.
3 ДІВЧИНКА: Щоб виросли довгі, густі та красиві.
4 ДІВЧИНКА: І раніш своїх годочків не ставали сиві.
***Дівчата тричі
кланяються.
1 ВЕДУЧА: А що, дівчатка маленькі, чи хочеться вам вже коси
заплітати?
ДІВЧАТКА: Так!
2 ВЕДУЧА: А в стрічки вбиратись?
ДІВЧАТКА: Так!
1 ВЕДУЧА: Та перш ніж волоссячко підбирати, треба перевірити, чи
навчились наші дівчатка чогось, чи справді подорослішали?
2 ВЕДУЧА: Чи вміють вони, наприклад, співати та танцювати?
***Дівчата виконують
пісню-танок «Парасольки», сл. і муз. Уляни Малицької.
1 ВЕДУЧА: Співати й танцювати ви навчилися. Можна вас і
закосичувати.
2 ВЕДУЧА: Зазвичай, дівчинці запліталося дві коси. Одну заплітав
батько, наповнюючи доньку силою чоловічої любові, а другу – матуся, наповнюючи
її жіночою енергією.
1 ВЕДУЧА: Тож ставайте, любі матусі та татусі, у велике коло за
своїми красунями, закосичимо їх.
2 ВЕДУЧА: Щоб здійснити цей обряд, потрібно промовляти такі слова:
«Плетися коса, розумнішай
голова,
Родися краса, добрішай душа!».
***Під музику
батьки заплітають дівчатам коси новими стрічками та заколками, одягають віночок та дарують новий гребінець.
1 ВЕДУЧА: Любі батьки, а тепер візьміться за руки і тричі обійдіть
дівоче коло, щоб захистити своїх донечок від усякого лиха, напасті, щоб відвернути
нудьгу, страждання.
2 ВЕДУЧА: Обряд закосичення здійснено. І зараз наші мами хочуть
подарувати своїм донечкам пісню О. Білаша «Ой не ріж косу».
***Гурт матусь
виконують пісню «Ой не ріж косу», сл. М. Ткача, муз. О. Білаша.
1 ВЕДУЧА: А тепер просимо стати наших хлопчиків. Для них буде
проведений обряд підперізування.
2 ВЕДУЧА: Це вікове посвячення спрямоване на ствердження дитини на
шляху свого розвитку. Воно посилює наповнення хлопчика чоловічою силою та
символізує перехід навчання у сім'ї до навчання у колективі.
1 ВЕДУЧА: Та спочатку послухаємо наших хлопців та дізнаємося, чи
подорослішали вони.
1 ХЛОПЧИК: Хто я, що я? Хочеш знати?
Українка моя мати.
Й
батько мій українець зроду
І
козацького він роду.
2 ХЛОПЧИК: Я малий та українець.
Українець тілом й духом.
І хоч
я малий ще нині,
Але
вірний син Вкраїни.
***Хлопці виконують
пісню «Марш маленьких козачат», сл. і муз. Л. Чеснєйшої.
2 ВЕДУЧА: А чи бажаєте ви вчитися та розвивати в собі чоловічу
силу?
ХЛОПЦІ: Так!
1 ВЕДУЧА: А зараз ми дізнаємось, чому ви хочете навчитись. Ось
лава, а на ній різні предмети. Вибравши один з предметів ми дізнаємось, ким ви
хочете стати, чому навчатиметеся краще.
***Хлопці підходять
до лави, обирають один з предметів (книга, зброя, підкова, лупа, знаряддя
сільської праці, кермо та т. ін.).
2 ВЕДУЧА: А тепер ми попросимо татусів стати у велике коло біля
своїх синів. Настав час підперезати їх справжніми козацькими поясами.
1 ВЕДУЧА: Щоб здійснити цей обряд, треба промовляти такі слова:
«Поясок зав’яжеться, розуму
прибавиться.
Силонькою наливайся, відваги набирайся».
***Під музику
татусі підперізують своїх синів.
2 ВЕДУЧА: Для завершення цього обряду ми запросимо матерів наших
хлопчиків вийти до нас з вишитими рушниками. Розгорніть їх та зробіть «живий
коридор», а ваші синочки разом з татусями повинні тричі пройти під цими
рушниками.
1 ВЕДУЧА: Це буде материнське благословення, яке захистить ваших
дітей у важкі хвилини їхнього становлення, як справжніх захисників свого роду.
2 ВЕДУЧА: Обряд підперізування здійснено. І тепер до вітального
слова запрошуються ваші діти.
***Діти стають
півколом.
1 ДИТИНА: Як добре, затишно в родині!
Тут так
цікаво й весело всім нам!
Тому
вклонитися доземно ми повинні
За диво й
за життя – своїм батькам!
(Діти
кланяються)
2 ДИТИНА: Батьки для нас –
це найдорожчі люди,
Вони
піклуються і думають про нас.
І хай
завжди в нас тато й мама буде,
Й ніколи
світлий не проходить час.
***Діти виконують
пісню «Діти – України діти», сл. і муз. Н. Данченко.
1 ВЕДУЧА: А тепер до слова запрошуємо ваших батьків.
БАТЬКИ: Ми вдячні вам, що ви допомогли нам поринути в світ
минулого, зворушили в наших серцях трішки забуті почуття, які ми відчували при
народженні наших крихіток, пригадати народні обряди – вічні та повчальні. Тож
прийміть від нас ці запашні коровайчики, як пам'ять про сьогоднішнє родинне
свято.
***Батьки роздають
дітям маленькі коровайчики.
2 ВЕДУЧА: От і прийшла наша зустріч до кінця. Я гадаю, що ці
хвилини, проведені тут, нікого не залишили байдужими.
1 ВЕДУЧА: Ось і завершилось родинне свято.
Ми від душі повеселились всі.
Тож дай нам Бог добра і сил багато,
Щоб сонце піднімалося в росі.
2 ВЕДУЧА: Щоб зігрівало Вас
його тепло і ласка,
А доброта всіх пригортала Вас,
Й життя хай буде, ніби добра казка,
Живуть усі щасливо, в добрий час!
Запрошуємо всіх на коровай!
Комментариев нет:
Отправить комментарий