Осінь з Попелюшкою

     "Осінь з Попелюшкою"

                                        (старша группа)

Під музику заходять діти і стають півколом біля центральної стіни.

1 дитина: Над прозорими росами вже летять журавлі.
                 Дай погрітися, Осене, у твоєму теплі,
                 Захопитися казкою в золотому гаю
                 І натішитись ласкою, що від сонечка п’ю.

2 дитина:  Осінь срібною ниткою у повітрі снує
                  І чарівною квіткою серце гріє моє.
                  Акварелями дивними видозмінює все,
                  І піснями чарівними сум у серце несе.

3 дитина: Всі шанують осінь не лише за вроду.
                 Це ж вона приносить урожай народу.

       Груші, яблука смачні є на кожному столі.

                 І смачненьки паляниці напекли усі з пшениці.

4 дитина: Даленіє неба просинь і курличуть журавлі.
                 Гляньте, Королева Осінь бал вчинила на землі.

                 Килими порозтеляла і гаї розмалювала,

                 А дерева, ніби мати, одягла в барвисті шати.

5 дитина: Для осені ми відчинили двері,

                 Вже прибрали парки, сквери.

                 Ми не будемо чекати –

                 Свято час розпочинати!

6 дитина: Настала осінь в Україні. Пливуть по небу хмари сині,

                 Земля, напоєна дощами, укрилась диво-килимами.

                Крокує осінь нашим краєм –

                Про неї пісню заспіваєм!

***Діти виконують пісню «Сипле осінь листячко золоте».
***Діти сідають на стільчики.

Ведуча: Всі ми знаємо, що осінь – найбагатша пора року, і красива і щедра.

              Люди радіють, коли настає осінній час. Але є одна дівчинка, яка сумує.  

              Зла мачуха своїх рідних дочок любить, пестить, а її змушує багато

              працювати. Від цього дівчинка часто забруднюється у попелі. Ви

              впізнали цю дівчинку? Як іі звуть?

Діти: Попелюшка.

Ведуча: Попелюшка була доброю до всіх, навіть до злих сестер. На бал

              Попелюшка пошила для них чудові сукні. Як ви гадаєте, мачуха з

              сестрами віддячили Попелюшці за це?

Діти відповідають.

Ведуча: Звичайно ж ні. Вони ще більше завалили її роботою. Завжди

              Попелюшці допомагала Чарівниця Фея, та раптом вона захворіла. Хто

              ж допоможе любій Попелюшці? Давайте ми їй допоможемо, адже нас

              так багато. 

***Лунає музика, заходить Попелюшка.

Попелюшка: Я б потрапити хотіла на Осіннє свято,
                      Там так весело, цікаво і дітей багато.
                      Та роботи в мене вдосталь:
                      Треба листячко прибрати,
                      З городу урожай зібрати,
                      Кукурудзи та гороху зерна розділити
                      І спекти смачний пиріг,
                      Як все встигнуть, діти?

Ведуча: Не сумуй, Попелюшечко, ми тобі допоможемо. Де тут осінні листочки? 

*** Діти шикують в колони з листочками.

1 дитина: Довго листя зеленіло, а тепер позолотіло

                 Знаєш, це чому? Дивись: в листя промені влились.

                 Золоте та червонясте, що й очей не відвести.

                Та все ж їм судилось впасти із вершечка, з висоти.

2 дитина: Нині осінь нас чарує, неповторна, чарівна,

                 Різні барви нам дарує і дивує нас вона.

                Виглядають так казково восени і парк, і гай,

                Розмаїттям кольоровим прикрашає осінь край!

3 дитина: Осінь, осінь… Лист жовтіє, з неба часом дощик сіє,

                Червонясте, золотисте опадає з кленів листя.

                Діти ті листки збирають, з ними весело кружляють,

                З них плетуть вінки барвисті – червонясті, золотисті.

4 дитина: Листя, листя в листопад у танку кружляє,

                До дорослих і малят підлі-підлітає…

                Цей багряний, той рудий, але вони дружать!

                Цей поважний, той чудний у букеті кружать.

5 дитина: Листя, листя в листопад у танку кружляє,

                До дорослих і малят підлі-підлітає…

                Мамо, мамо, лиш поглянь: не букет, а казка!

                Ці листочки у руці всі тобі, будь ласка!

Діти виконують «Танок осінніх листочків».

Ведуча: Скільки листочків впало на землю! Давайте їх зберемо.

***Гра «Збери листячко по кольорах».

***Гра «Зафарбуємо листок».

Попелюшка: Дякую, малята, швидко все зібрали.

                      З вами мені весело навіть працювати.

                                               
Ведуча: Наші дітки допоможуть тобі і в іншому завданні.

Попелюшка: На городину багата наша ненька-Україна,

                     Тому й варять в кожній хаті борщ смачний і вітамінний!

                      У нас на городі усього доволі:

                      І динь, помідорів, картоплі й квасолі.

                      Вже слід урожай у комору ховати,

                      У затишку час овочам спочивати!

Ведуча: Ми тобі обов’язково допоможемо.

***Гра «Перекати гарбуз».

***Гра «Збери овочі» (кожна команда переносить свій овоч з великої корзини).

Попелюшка: Гарно ми попрацювали та щоб сили не пропали,

                      Давайте гарну пісню заспіваєм.

*** Пісня «Жовта пісенька».

Ведуча: Час настав наступне завдання допомогти виконати нашій Попелюшці.

              Кукурудза і горох перемішалися, треба їх розкласти по своїм будиночкам.

 
***Гра «Допоможи Попелюшці відокремити зерна кукурудзи від гороху».
      На протилежних кінцях залу розташовують кошики-будиночки для гороху та кукурудзи. Діти в шапочках цих рослин знаходять свій будиночок. Потім під веселу музику починають рухатись по залу. Як тільки музика зупиняється, діти повинні знайти свої будиночки, заздалегідь перекладені в інше місце.

Ведуча: Попелюшко, ми з дітками вже впоралися і розібрали кукурудзу і горох.

Попелюшка: Залишилось до свята спекти смачний пиріг.

Ведуча: Ми з радістю тобі допомогли б, та наші діти ще не дорослі і їм не можна

              включати плитку, бо вона небезпечна. Та ми попросили нашого кухаря

              тобі допомогти. А поки вони будуть пекти святковий пиріг, потанцюй разом

              з дітьми.

***Танець

             
Ведуча: Ось бачиш, Попелюшко, ми всі разом тобі допомогли. Тепер ти можеш

              разом з нами веселитися на осінньому балі. А щоб веселіше було свято,

              пропоную, діти, нам пограти.

***Гра «Мої ручки гарні, а у сусіда краще» (Лавата)

Діти співають і йдуть по колу приставним кроком:
                               Дружньо танцюємо,
                               Тра-та-та, тра-та-та,
                               Бо не сумуємо,
                               Тра-та-та, та.
Ведуча каже: «Мої ручки гарні, а у сусіда краще».
Діти беруться за ручки, спинку, животик,плечі, колінця, голівку тощо, йдуть по колу приставним кроком і знову співають те ж саме.

Ведуча: Українська осінь найщедріша в світі,

              Бо живуть тут люди добрі й працьовиті.

             Хай з’єднає всіх нас Україна-мати.

             Ми про Україну хочем розказати!

1 дитина: Є край, де найкращі у світі пісні

                І цвітом чарує калина,

                Де сонечко вперше всміхнулось тобі.

                Це дім твій, твоя Україна!

2 дитина: У всьому світі – кожен зна

                Є батьківщина лиш одна.

                І в нас вона одна єдина –

                Це рідна ненька Україна!

3 дитина: Моя рідна батьківщина має назву Україна.

                В мене нація своя – українець з вами я.

                Є у мене рідна мова, де вкраїнське кожне слово.

4 дитина: Усі ми тут – одна родина, і наша мати – Батьківщина.

                Ми пам’ятаємо Шевченка та гідну славу козаченьків.

                Бо кожен з нас – землі дитина, що зветься гордо – Україна!

5 дитина: Свята – це дні єднання з родиною родин.

                Єднаймось всі під прапор, бо ми народ один!

                Будуймо дім із згоди, бо слушний час настав,

                Щоб нашому народу Бог мир і щастя дав!

6 дитина: Будемо жити, землю любити,

                Як з давнини повелося.

                Щоб наша доля нас не цуралась,

                Щоб краще в світі жилося!

7 дитина: Гей, Україно, ненько прекрасна,

                Будь же до нас справедлива.

                Хай тобі світить сонечко ясне,

                Хай будуть діти щасливі!

***Діти виконують пісню про Україну.

***Під музику до зали заносять святковий пиріг.

Ведуча: Крокувала осінь українським краєм,

              Частувала осінь нас рясним врожаєм.

              Ми сьогодні осінь на рік проводжаємо

              І спасибі скажемо за турботи їй.

              Шановні гості, мами й тата,

              Дякуємо, що ви були на святі.

              Хай же добре вам живеться, хай лихе усе минеться.

              Хай у кожної родини буде все гаразд віднині.

              Будьте добрі та здорові, і живіть усі в любові!

              Запрошуємо вас усіх покуштувати цей смачний пиріг!

    ОВОЧЕВА КАРУСЕЛЬ

ВЕДУЧА: Ніжно музика заграла й закружляло в вальсі листя,

             В країну осінь завітала – красива, сонячна, барвиста.

             Відкриваємо завісу ненароком, зазирнем в осінню пору року.

***До зали заходять діти з листочками у руках, перешиковуються у колони. Виконують «Танок з листячком».

ВЕДУЧА: Хоч за вікнами часто дощик шумить,

Нехай у залі музика звучить.
     Хай усім буде затишно з нами,

Поговоримо про осінь віршами.

1 ДИТИНА: Прилетіла осінь, мов на крилах,

                 Принесла вона нам дні щасливі,

                 Ще й подарувала гарне свято –

                 Радість і дорослим, і малятам!

2 ДИТИНА: На Україну прийшла осінь,

                 Чарівна, щедра, золота.

                 Її до себе в гості просить

                 Вся українська дітвора.

3 ДИТИНА: Осінь чарівниця знову до нас прийшла,

                 Урожаї щедрі всім людям принесла.

                 Ліси й гаї причепурила,

                 Жовтим листячком укрила.

4 ДИТИНА: Осінь гарна промениста

                 З повним кошиком плодів,

                 У наш край іде врочисто

                 Між ланів, гаїв ,садів.

                 То недарма кажуть люди,

                 Буде осінь, й пісня буде.

***Діти виконують пісню «Осінь», сідають на стільчики.

ВЕДУЧА: (тримає в руках листочок)

              Ось погляньте, діти, у віконце,

              Кудись сховалось наше сонце.

              І пташечки кудись поділись.

              Листочок з дерева злітає і тихенько шелестить.

              І ось один в садочок залетів,

              Мабуть якусь він звістку нам приніс.

                   (читає)

«Добрий день, любі малята! Прошу у вас допомоги! У нашому краї сталося лихо – оселився в Лазірківському лісі Велетень-Ненажера. Працювати він не любить, а от їсти подавай побільше! Скільки не з’їсть – все одно голодний. Ось і викрав він мене з усіма дарами і зачинив у своєму підземеллі. Що тепер їсти звірятам та малятам? Прошу, допоможіть мені перемогти Ненажеру та визволитись з полону! Ваша красуня Осінь.»

              Діти, допоможемо визволити Осінь?

              Тож давайте покличемо Ненажеру на бій!

***Заходить Ненажера, щось їсть.

НЕНАЖЕРА: Ням-ням-ням. Які смачні дарунки Осені! І всі вони мої, я вам 

                   нічого не дам!

ВЕДУЧА: Та ні, такого не буде! Люди все літо працювали, вирощували гарний

              Врожай не для того, що ти його з’їв! Ми тебе викликаємо на бій!

НЕНАЖЕРА: Мене? На бій? Ой насмішили! Та що ви можете?

ВЕДУЧА: А ти перевір!

НЕНАЖЕРА: Ну добре. Якщо виконаєте всі мої завдання – відпущу вашу Осінь.

                   А коли не зможете, то вона житиме у мене. То як, спробуєте? Тоді

                   слухайте. На третьому підвіконні зліва лежить піднос з овочами та

                   фруктами, якими мене частувала Осінь сьогодні вранці.  Спробуйте

                   з закритими очами відгадати їх за смаком!

***Проводиться гра «Відгадай на смак».

                                         

НЕНАЖЕРА: Відгадали? Гм… Це мені щось не  дуже подобається. Ач, які розумні.

                   Напевно теж хочете добреньке їсти, ням-ням. Ну що ж, слухайте . 

                   наступне завдання. Я дуже люблю зелений горошок. Та ось з’їв уже

                   всі запаси, тільки шкурки залишились. Так ось, якщо зможете знов

                   наповнити їх зернятками…

                    

***Проводиться гра «Збери горошини».

НЕНАЖЕРА: І це завдання виконали. У-у-ух. Ну гаразд, слухайте наступне

                  завдання. У вашому залі заховано 16 горіхів. Ваше завдання –

                  знайти їх та закинути в мій капелюх.

***Проводиться гра «Закинь у капелюх».

ВЕДУЧА: Ми знайшли усі горіхи, в капелюха склали їх.

              Та ми хочемо із ними в оркестрі дружно ще заграть.

***Діти виконують «Горіховий оркестр».

НЕНАЖЕРА: О-о-о-ох! … Є у мене останнє завдання для вас, але ви всі такі

                  справні, що мені стало сумно і я його забув…. От якби я знов

                  розсміявся, то може й згадав би його.

ВЕДУЧА: А зараз тобі діти прочитають віршика «На веселій вулиці», може й ти

             Повеселішаєш.

                                        На веселій вулиці

                             На веселій вулиці жив смішливий кіт,
                             Він любив сміятися й гладити живіт.

                             І веселу казочку на ніч муркотів,
                             І такий несхожий був на усіх котів.
              На веселій вулиці мишки несумні,
              Від кота вітаннячко принесли мені.

              Я коту смішливому наварю борщу
              І куплю морозива, «Живчиком» вгощу.

                             Буде кіт обідати, скаже: «Смакота!»
                             Дві смішинки всядуться на його хвоста.

                             Трохи погойдаються, —  чи ж біда у тім?
                             На веселій вулиці весело усім.

НЕНАЖЕРА: Ой, ще хочу смішного віршика. Майже згадав своє завдання, але так

                   хочеться посміятися.

                                              Небилиця

                   Сталось диво у дворі — зашипіли комарі, 
                   Голуби занявкали, горобці загавкали.

                   З переляку пес вухатий хрюкнув — і чкурнув до хати,
                   А рудезний кіт шаснув до воріт.

       Півень вискочив на дрова і замукав, мов корова,
       А бичок-третячок заквоктав до качок.

       Стали кури туркотіти, вівці стали муркотіти,
       Задзижчали поросята, зацвірінькали курчата.

                   Кінь вівса наївся всмак й гелготав, немов гусак,
                   А гусак іржати взявся —  ой, старався!..

                   День веселий, день чудовий, сонце в небі позіхає.
                   Переплуталися мови, а чому — ніхто не знає.

НЕНАЖЕРА: Ха-ха-ха, ой як смішно…Згадав я останнє завдання, але його вже

                  ніхто точно не виконає. Я б не зміг. Ось у мене є торбинка з

                  загадками. А загадки ви точно не зможете відгадати, і Осінь

                  залишиться у мене.

ВЕДУЧА: Ти не поспішай радіти. Наші діти не тільки спритні, а й розумні. Загадуй

              свої загадки.

НЕНАЖЕРА: Сидить панна у світлиці молода, червонолиця.

                   Хто до неї завітає — вітамінами вгощає.

***Вибігають дві дівчинки-Морквинки.

1 МОРКВИНКА: Ми морквинки невеличкі і зелені у нас гички.

                       Дуже добре ми дозріли, бо на сонці гички гріли.

2 МОРКВИНКА: Ми смачні і вітамінні, і не гірші апельсина.

                       Той хто моркву поважає, до ста років доживає!

НЕНАЖЕРА: Прийдеться зимувати без моркви. Ну що ж, слухайте наступну

                   загадку.

                               Зелений чуб, червоний бік,

                    Смачний із нього чавлять сік.

                    Ґадзині варять з ним борщі,

                    Росте в городі на кущі.

***Вибігає хлопчик- Помидор.

ПОМІДОР: Помідором я зовуся, своїм іменем горжуся.

                Вихвалятись я мастак, бо найкращий маю смак.

                Я поважний і огрядний, я червоний і смачний.

                Виглядаю як сеньор, я – найкращий помідор.

НЕНАЖЕРА: Бачу, що й помідорами я ласувати не буду. А ось цю відгадайте

                  загадку.

                        Він довгастенький, зелений, заховався під листки,

                        А в середині у нього сплять малесенькі синки.

***Виходять хлопчики-Огірочки.

1 ОГІРОЧОК:  Ми зеленої всі масті, всі довгасті і смугасті, 
                     Прив’язали нас в рядках на зелених ланцюжках. 
                     Гарбуза ми всі синочки. Звуть нас гордо – Огірочки.

2 ОГІРОЧОК: Ми  зелені огірочки, кучеряві в нас листочки.

                    Спритно одягаємось, під листячком ховаємось.

                    Стелимся низенько, збирайте нас швиденько.

3  ОГІРОЧОК: Огірочки-огірки не ростуть там, де грядки.

                     Той пробравсь у верболіз,

                     Той аж на жердину.

                     Ну а я тихцем поліз у густу малину.

НЕНАЖЕРА: Так, так, так! Огірочків мені теж не бачити. Ну, а це що?

                                 Ріс на грядці молодець. Хап за чуба, — та й кінець,

                         Бо без нього, кажуть люди, борщику у нас не буде.

***Виходить хлопчик-Перчик.

ПЕРЧИК: Є солодкий, є гіркий, різні форми маю.

              Є худий, а є товстий, кожен мене знає.

              Так, я – перец, та ти знаєш, язика не  опікаю.

              Я солодкий, вітамінний, запасай мене на зиму.

НЕНАЖЕРА: Я думав, що ви перцю не любите. Прийдеться тепер без перцю

                   зимувати. Та я ще знаю загадки.

                         Хто своє біленьке личко влітку закриває

                         І по двадцять хусточок на голівці має?

***Виходить дівчинка-Капустина.

КАПУСТА: Я капуста біла, круглолиця, спіла,

                Качаниста, головиста, маю платтячок зо триста.

НЕНАЖЕРА: Тепер мені і салат ні з чого буде зробити. Та де це бачено, щоб діти

                   були такі розумні. Та як так просто не здамся. Ось вам наступна

                   загадка.       

                                   На городі виріс дужий, круглий, жовтий і байдужий

                        До червоних помідорів, до капусти і квасолі.

                        Хто цей гордий карапуз? Не здогадаєтесь?…

***Виходить хлопчик-Гарбуз.

ГАРБУЗ: Гарбуз – господар на городі.

             Мене шанують у народі.

             Щоб здоров’я гарне мати,

             Варто кашу мою вживати.

НЕНАЖЕРА: Так а я, я, я? Я теж кашу гарбузову люблю! Що ж робити? А ну

                   слухайте ще.

                        Кажуть, щоб хвороб не знати, треба всім її вживати.
                        Може, ви її й з’їсте, тільки сльози проллєте.

***Виходить хлопчик-Цибулинка.

ЦИБУЛИНКА: Як не віриш – перевір, на мені дванадцять шкір.

                     Срібна в мене кожушина і зовусь я цибулина.

                     Додають мене повсюди, збережу вас від застуди.

НЕНАЖЕРА: Ну й забирайте собі цю цибулю. Все одно від неї тільки сльози

                   ллються. А я люблю посміятися. Ось вам загадка, яку ви не зможете

                   відгадати.

                        Маленька, червоненька, із хвостиком тоненьким.

                        На городі її рвуть і до столу подають.

***Виходить дівчинка-Редиска.

РЕДИСКА: Як миша хвостик довгий маю,

                Та я з городу не тікаю.

                З мене зробити кожен рад

                Корисний та смачний салат.

НЕНАЖЕРА: Так діло не піде. Так я залишусь без їжі. Треба якусь хитру загадку

                   загадати…. Ось пригадав!

                        Сам червоний, а ніс зелений?

                  Ха-ха-ха! Ніколи не здогадаєтесь!

***Виходять хлопчики-Бурячки.

1 БУРЯЧОК: Ми червоні бурячки, в нас зелена гичка,

                  Зварить з нас червоний борщ дівчинка Марічка.

2 БУРЯЧОК: Український борщ чудовий по усіх краях відомий.

                  У борщі я головний, борщ без мене не смачний!

НЕНАЖЕРА: Ось і бурячків мене лишили. Ну, якщо ви і цю загадку відгадаєте, то

                  ні з чого мені буде й супчики зварити.

                        Під землею птиця кубло звила і яєць нанесла!

***Виходять хлопчики-Картоплинки.

1 КАРТОПЛЯ: Мене смажать, мене варять, мене тушать і печуть.

                     На вогні великім шкварять, чистять, ріжуть і товчуть.

                     Страва ситна і відмінна, в кожній хаті незамінна.

                     І смачна для всіх осіб. Я – картопля, другий хліб!

2 КАРТОПЛЯ: З мене можна готувати і млинці, і деруни.

                     І до столу подавати пампушки і вергуни.

                     І вареники в сметані, зрази, бабки і пюре.

                     Різні страви, дуже гарні! Апетит уже бере!

НЕНАЖЕРА: Без картоплі й без води – ні туди і ні сюди! Перемогли… Усі мої

                   загадки відгадали, завдання виконали, відпущу я вашу Осінь. А

                   самому прийдеться забратись до ведмедя у барліг і спати до весни.

                   А може вам Осінь все-таки не потрібна? От подумайте лише – листя

                   опадає, вітер завіває, дощ іде, бр-р, холодно. Як можна таку Осінь

                   любити?

ВЕДУЧА: А ми все-таки любимо Осінь, хоча вона й така різна. Ось послухай…

1 ДИТИНА: Коли вона загляне в сад, наллється соком виноград.

                 І різні яблука ренет солодкі стануть, наче мед.

2 ДИТИНА: Коли огляне баштани, надмуться гордо кавуни.

                 І запишається в хустках товста капуста на грядках.

3 ДИТИНА: Як помандрує по гаях з чарівним пензликом в руках,

                 Все розмалює на путі, берези стануть золоті.

ВСІ РАЗОМ: І ми її уклінно просим:

-      Заходь у гості, щедра Осінь!

НЕНАЖЕРА: Добре-добре, йду її відпускати!

ВЕДУЧА: А на прощання діти тобі напечуть багато-багато калачів, щоб тобі з

              ведмежатами на цілу зиму вистачило.

***Діти виконують пісню «Калачі для ведмежат». Ненажера виходить з зали.

ВЕДУЧА: Ось ми й визволили Осінь із полону! Подивіться, скільки всього уродило

             на наших городах! Свято ми продовжуємо і овочі зараз закружляють у

             веселому танку.

***Діти виконують «Веселий танок». В цей час з-за ширми виносять лотки для ярмарку. Діти в кінці таночка заходять за столи.

ВЕДУЧА: Дивне свято ярмаркове, розцвіло усе довкола

              Мальовничими лотками, різнобарвними квітками.

              Гляньте, ярмарок у нас щедрий і багатий.

              Просимо у добрий час до нас завітати!

*** Діти виконують пісню «Веселий ярмарок». В кінці заходить Осінь.

ВЕДУЧА: Ярмарок, як рій, гуде! Осінь ярмарком іде…

              Мило посміхається, людям уклоняється.

ОСІНЬ: Дякую вам, добрі люди! Я ніколи не забуду

           Піклування ваше щире. В злагоді живіть і в мирі!

           Тепер вже на ярмарок ми всі підемо
           І різні товари для себе знайдемо!
ВЕДУЧА:  Гей , дорослі і малі! Швидше йдіть до нас сюди!
               Тут у нас і тари – бари, і чудові є товари!
               Продаємо все найкраще – тільки  українське, наше.
               Покупці ідіть! В продавців товар беріть!
               Бублики кругленькі, булочки  смачненькі,
               Яблука, горіхи всім на втіху!