Тиждень музики в Днз

ДЕНЬ 1. «ДЗВОНИ ПРИРОДИ Я ЧУЮ         ЗВІДУСІЛЬ».

 МУЗКЕРІВНИК: Добрий день, усім гостям у залі!

                             Так приємно нам зустрітись знову.

                             Хоч на дворі осінь вже настала,

                             Та не треба сумувать нікому.

                             Вже не світить сонечко нам ясно,

                             Бо у вирій відлетіло літо.

                             Але осінь – теж пора прекрасна

                             І сьогодні вас вітають діти!

*Діти виконують співаночку «Добрий день», сл. і муз. Т. Вовк.

МУЗКЕРІВНИК: Настала осінь в Україні,

                            Пливуть по небу хмари сині,

                            Земля, напоєна дощами,

                            Укрилась диво-килимами.

                            Крокує осінь нашим краєм,

                            Про неї вірші прочитаєм.

1 ДИТИНА: Нині осінь нас чарує – неповторна, чарівна,

                     Різні барви нам дарує і дивує нас вона.

                     Виглядає так казково восени і парк, і гай,

                     Розмаїттям кольоровим прикрашає осінь край!

2 ДИТИНА: Непомітно з’явилася осінь – день коротшим стає щодоби.

                     Глянь, берізки – уже златокосі і в дубів багряніють чуби.

                     Вже у теплі краї відлетіли сонцелюби – дзвінкі журавлі,

                     Не страшні їм тепер заметілі на далекій південній землі.

3 ДИТИНА: Покрились золотом ліси, трава пожухла і зів’яла.

                     Такої дивної краси я навесні не зустрічала.

                     Такого й влітку не було, хоч колосилося колосся,

                     Це чудо статися могло лише коли поблизу Осінь.

*Діти старшої групи виконують пісню «Осінь, здрастуй!», сл. і муз. В. Кондратюк.

МУЗКЕРІВНИК: Осінні пахмурні дні часто супроводжуються дощами. 

                            Сіре важке небо сумно плаче за літнім лагідним сонцем. Дощ                               дрібно сіє свої срібні краплинки, що танцюють блюз. Вологою                             перенасичене повітря і земля. Пожовклі трави низько                                             нахилилися від важких крапель дощу. Він вистукує свої                                         мелодії на нашому підвіконні, на даху. І тоді ми цілий день                                   слухаємо цю музику осені.

*Діти середньої групи виконують пісню «Осінь», сл. і муз. І. Корнійчук.

МУУЗКЕРІВНИК: А ось діти старшої групи почули іншу мелодію осіннього дощу.

*Діти старшої групи виконують пісню «Дощик», сл. і муз. А. Шолудько.

МУЗКЕРІВНИК: Ось і дощ пішов жаданий, квіти п’ють його старанно.

                            Для осінньої краси треба свіжої роси.

                            Подивись в осінній гай – скільки квітів розквітає.

                            Чуєш шепіт хризантеми, наче музику легку?

                            І повірте, недаремно, ходить осінь по садку!

*Дівчинка старшої групи виконує пісню «Хризантеми», сл. і муз. Т. Бундєєвої.

 МУЗКЕРІВНИК: Тільки восени ми можемо спостерігати за таким явищем                                        природи, як листопад. І найбільше вражає кленове листя.                                      Вони, як своєрідні картинки невідомого художника-мрійника.                              Я люблю осіннього дня зупинитися біля клена і довго                                            дивитися вгору. Я мрію вловити ту мить, коли листочок                                        відривається від гілочки. І ось ніби вчувається: «Дзень!», це                                  ще один листочок полетів вниз. І ця ніжна ме-

                             лодія мені особливо до душі, хочеться слухати її безперервно.

*Діти середньої групи виконують пісню «Листочки», сл. і муз. В. Дяченко.

МУЗКЕРІВНИК: Подивіться, скільки різнокольорового листя насипало в нашій                             залі. А давайте їх позбираємо і зробимо осінні букетики.

*Діти молодшої групи виконують пісню-танок «Осінні букетики», сл. і муз. Г. Санченко.

МУЗКЕРІВНИК: Але не тільки в піснях можна почути музику осіннього листя.                               Поети у своїх віршах теж чули цю мелодію.

1 ДИТИНА: Гаї шумлять – я слухаю, хмарки біжать – милуюся.

                     Чого душі так весело? Чому співати хочеться?

                     Щось мріє гай над річкою, вже сутінки спускаються.

                     Горить-тремтить ріка, як музика. А може це вчувається?

2 ДИТИНА: Від вітру коливаються пожовклі дерева,

                     А листя з них зривається і пісеньку співа:

                     –  Веселі танцюристи ми, кружляєм в висоті,

                     Листки, листочки, листики, червоні й золоті!

3 ДИТИНА: Як вдягнете убрання те, червоне й золоте,

                     Легкі та вільні станете і теж полетите!

                     Злітає листя зливою і падає німе…

                     Вітрець пісні наспівує, а сам все дужче дме!

МУЗКЕРІВНИК: Ось і закінчується наша перша зустріч в музичній вітальні. Я

                            гадаю, ми зуміли почути й передати через спів музику осінньої

                            природи. А вона дуже різна. Музика дощу дуже відрізняється                               від музики листя та квітів. Тому, як будете сьогодні йти                                         додому, прислухайтесь до природи. Яку мелодію ви почуєте?                               А поки я з вами прощаюсь, до наступної зустрічі в музичній                                 вітальні.

 ДЕНЬ 2. «ПРО ЩО І ЯК ГОВОРЯТЬ

                                   МУЗИЧНІ ІНСТРУМЕНТИ»

Звучить тиха музика. Діти заходять до зали і сідають на стільчики.

МУЗКЕРІВНИК: Прислухайтесь, яка чарівна музика звучить. Музична вітальня знов відчинила перед вами свої двері і запрошує вас на зустріч з музикою.

                               Сідайте, діти, на місця, відкрийте музиці серця.

                               Й вона, мов сонечко, засяє, у танці гарнім закружляє.

                               І звеселить, і полікує, й чарівну казку подарує.

                            Діти, а хто з вас знає, де живе музика?.. Справді, музика завжди поряд з нами, живе в серці кожної людини. І у ваших маленьких

                            серцях також. А тепер уявіть, що сталося б, якби у світі зникла музика. Не співали б пташки, не шаруділо б листя під ногами, дощик не

                            стукав по даху, настала б цілковита тиша. Чи хотіли б ви такого?. То навіщо потрібна музика?... Справді, якщо послухати гарну мело-

                            дію, чи заспівати веселу пісню, на душі стає легко й радісно. Діти, сьогодні Фея Музики приготувала для нас чудовий подарунок – му-

                            зичну казку. Ви любите казки?... Але вона мені не встигла сказати, яка це буде казочка. Що ж нам робити?

ФЕЯ МУЗИКИ: (голос звучить у запису) Не сумуйте, хлопчики й дівчатка. Я – Фея Музики і я дуже рада, що ви завітали до моєї музичної вітальні. А

                            щоб дізнатися, яку казку я для вас підготувала, треба пройти музичною стежинкою і на своєму шляху розв’язати завдання, які я приго-

                            тувала для вас.

МУЗКЕРІВНИК: Ну, що, спробуємо? Тоді ставайте на музичну стежинку і вирушаємо в путь. А стежинка називається «Високо – низько».   (Діти під

          музику, яка звучить низько, йдуть маршовим кроком, під   музику,

          яка звучить високо,  йдуть навшпиньки).

*Діти підходять до куба, на якому сидять Колобок та Курочка Ряба.

МУЗКЕРІВНИК: Діти, подивіться. Хто зустрівся нам на шляху?... Мабуть, це герої казки, яку підготувала для нас Фея Музики. Але ж вона казала, що

                            казка буде музичною, тому нам ще потрібні музичні інструменти. Тож знов на музичну стежинку ставайте, наступне завдання «Голосно – тихо» виконуйте. (Діти стають парами, коли музика звучить

                            голосно – йдуть по стежці, коли музика звучить тихо – кружляють в парі).

*Діти підходять до столика, на якому стоять пляшки й різне насіння.

МУЗКЕРІВНИК: Фея Музики підготувала для нас ось яке завдання. Нам потрібно зробити інструменти власноруч. Подивіться, в нас є гарні пляшечки,

                            а ще що ви тут бачите?... Так, це все дари осені – жолуді, кукурудза, квасоля. Зараз ми візьмемо пляшечки, відкриємо їх і складемо у середину дари осені. Тільки домовимось, що в кожну пляшечку будемо

                            насипати один вид зерна. І ми з вами подивимося, що з цього вийде. Молодці! У кожного з вас вийшов чудовий інструмент і в кожного

                            з них різний звук. Давайте по черзі пограємо і послухаємо, на що схожий кожен звук… А давайте придумаємо свої назви для цих

                            чудових інструментів… Які цікаві назви. А зараз спробуємо всі                                   разом заграти на наших саморобних інструментах під веселу музику.

*Діти грають в оркестрі під мелодію «Ой, лопнув обруч».

МУЗКЕРІВНИК: Добре в нас вийшло, але для музичної казки нам потрібні ще інструменти. Ходімо їх шукати. Залишимо наші інструменти на столику, а

                            самі станемо на музичну стежинку і виконаємо наступне завдання – «Швидко – повільно». (Якщо звучить повільна музика – діти йдуть

                            спокійним кроком, якщо звучить швидка музика – крок дріботушки).

*Діти підходять до столу, на якому лежать музичні інструменти, вкриті жовтою тканиною і листрчками.

МУЗКЕРІВНИК: Осінь все довкола притрусила листям. Цікаво, а що сховано під цими листочками?...   Ой, а тут загадки. Якщо ми їх відгадаємо, то дізна-

                            їмося, що ж сховано тут.

                                      Барабан мені за брата, в танці я люблю кружляти.

                                      Відбиваю ритм, дзвеню і красиво бубоню.

                                                                                                       (Бубон)

                                      За обідом суп їдять, до вечора заговорять.

                                      Дерев’яні ці дівчата, знають їх усі малята.

                                      Пограємо і ми трошки на гарних яскравих…

                                                                                                       (Ложках)

                                      Ще недавно бузиною я росла попід горою.

                                      Відрізали гілочку, зробили з неї…

                                                                                                       (Сопілочку)

МУЗКЕРІВНИК: Загадки відгадали. Музичні інструменти в нас є, герої казки є, тож можна розповідати казку. (Розповідає казку «Курочка Ряба»). А

                            тепер допоможіть і ви мені розказати казку «Колобок»…

ФЕЯ МУЗИКИ: (голос у запису) Любі діти, я сподіваюся, що сьогоднішня зустріч у музичній вітальні подарувала вам гарний настрій, а у ваших душах

                            оселилася злагода та доброта. Я не прощаюся з вами, до нових зустрічей у музичній вітальні.

     ДЕНЬ 3. «КАРАОКЕ У МУЗИЧНІЙ ВІТАЛЬНІ»

МУЗКЕРІВНИК: Сьогодні, прийшовши вранці на роботу, я знайшла в музичній залі листа від Феї Музики. Вона запропонувала нам сьогодні веселу гру.

                            Ось у мене є карта, яку Фея Музики залишила разом з листом. Нам залишилось  тільки розгадати все, що в ній зашифровано. Давайте

                            уважно роздивимося цю карту. Звідкіля ми будемо розпочинати нашу мандрівку?... Так, старт у нас від піаніно. І куди ми повинні рухатися?... Так, туди, де є м’ячі. (Рухаються до кошика з м’ячами).

                            Подивіться, а в м’ячах стирчить якійсь конверт. Ой, та тут завдання для нас. Хтось розібрав музичні інструменти на частини. А нам треба

                            зібрати їх в ціле.

*Проводиться гра «Збери пазли».

МУЗКЕРІВНИК: Молодці, рушаємо далі. Дивимось, куди нам йти?... Так, будемо шукати музичні дерев’яні палички. (Рухаються до вікна, на підвіконні

                            знаходять дерев’яні палички). А давайте трохи перепочинемо і пограємо у гру «Зайчик».

*Проводиться музично-дидактична гра «Зайчик».

МУЗКЕРІВНИК: Дивимось далі, наш шлях лежить до нотки. (Йдуть по діагоналі).А де ж нотка? Давайте пошукаємо? (Знаходять нотку під килимом).

                            Ой, а тут музичні загадки! Давайте спробуємо їх відгадати.

*Проводиться гра «Відгадай музичну загадку».

МУЗКЕРІВНИК: Які ми молодці. І з цим завданням ми впорались. Рушаємо далі. Наш шлях лежить до квітки… А ось і квітка. Тільки вона не проста, а му-

                            зична.

*Проводиться музично-дидактична гра «Чарівна квітка".

МУЗКЕРІВНИК: А тепер рушаємо до фінішу. І що нас тут жде? Так це ж все приладдя для караоке. Оце так подарунок нам приготувала Фея Музики! Ну,

                            що, починаємо!

*Діти співають в караоке дитячі пісні.

МУЗКЕРІВНИК: Сподобалась вам сьогоднішня мандрівка? Ми ще раз переконались, що з музикою жити веселіше. Тож частіше співайте, танцюйте, піднімайте настрій собі і всім навколо. А я з вами прощаюся до завтра.

                            Завтра нас чекає ще одна цікава мандрівка у світ музики.

ДЕНЬ 4. «ВЕСЕЛО ТАНЦЮЄМО».

МУЗКЕРІВНИК: Доброго дня, дорогі друзі! Хто з вас не любить танцювати? Жодне свято не обходиться без танців. І хай не всі вміють танцювати, але

                            безумовно одне – краса танцю зрозуміла всім. Виявляється, що  навіть  птахи танцюють. (На ноутбуці включають відео). Чаплі танцю-

                            ють завжди велелюдно і з запалом. А шуліка дуже мудро кружляє туди-сюди. Найцікавіші танці в деркачів – вони збираються чередою

                            і влаштовують справжній бал. Танець – хвилюючий і найпрекрасніший вид мистецтва, бо не тільки відображає життя, а й сам є життям. А ще він виховує, вчить культурі поведінки. Танці – це емоційна на-

                            солода. Вони розвивають почуття ритму, виробляють правильну поставу, піднімають настрій. Що виникло раніше – танок чи музика,

                            не знає ніхто, але добре відомо, що танцює людство з давніх-давен під супровід музики чи пісні. Тож ставайте в коло і розпочнемо

                            танцювати.

*Діти стають в коло і танцюють, повторюючи за дорослим рухи.

МУЗКЕРІВНИК: Нам з вами найрідніші українські народні танці. Вони           народилися разом з піснею, разом з нею зростали та збагачувалися. Пісня і

                            танок – це рідні брат і сестра. В танцях є весняний подих вітру,

                            тепле лагідне літо, багата осінь і холодна зима. Говорячи про

                            українські народні танці, слід зазначити, що часто один і той же танець у різних місцевостях може мати різні назви. Ось і такий

                            відомий нині український танець як «Гопак», має інші назви – «Гоцак», «Козачок», «Тропак». Наші хлопчики ростуть справжніми

                            козаками, тому теж пробують танцювати «Гопак».

*Хлопчики старшої групи виконують танець «Гопак».

МУЗКЕРІВНИК: Танці отримують назви з різних причин – за якимось словом, що часто вживається в пісні, під яку танцюють. Саме так виник чудовий

                            танець «Полька». Наші діти дуже люблять його танцювати.

*Діти старшої групи виконують «Польку з хлопками».

МУЗКЕРІВНИК: Танцювати діти розпочинають з самого малечку. Спочатку це просто різні рухи під веселу музику. Вже пізніше рухи стають більш осоз-

                            нані. Ось і наші найменші вихованці люблять таночок «Помирилися»

*Діти молодшої групи виконують таночок «Помирилися».

МУЗКЕРІВНИК: Діти дуже люблять танцювати з різними атрибутами – з м’ячами,  іграшками, парасольками, брязкальцями, султанчиками, квітами.

                            Ось і діти середньої групи вивчили таночок з парасольками.

*Діти середньої групи виконують «Танець з парасольками».

МУЗКЕРІВНИК: Подивіться, щедра осінь подарувала нам такі різнокольорові

                            листочки. Діти дуже люблять танцювати з цими листочками. Тож давайте вивчимо гарний таночок. Дівчата, ставайте до мене.

*Діти разом з музкерівником виконують «Танець з листочками».

МУЗКЕРІВНИК: А тепер настав час пограти. Люди багато ігор вигадали на основі танцювальних рухів. Тож і ми пограємо в деякі з них.

*Проводяться ігри «Ромашка», «Коробочки», «Природний відбір».

МУЗКЕРІВНИК: Танцюють діти і земля радіє, бо світить сонце і в цвіту усе.

                            Тож у землі майбутнє є, надія, її війна страшенна не трясе.

                            Все мирно й тихо… І танцюють діти.

                            Все так, як треба, і життя іде, а на столі є хліб, як не радіти!

                            Ані війни, ні голоду – ніде…

                            Танцюють діти – серце завмирає, вирує в танці радість запальна. Нічого кращого у світі не буває, як дитячий танець й чарівна весна.

*Діти разом з дорослими виконують «Танець танцюючих каченят».

 ДЕНЬ 5. «ОСЕНІ АКОРД ПРОЩАЛЬНИЙ».

МУЗКЕРІВНИК: Добрий день, дорогі друзі! Сьогодні ми знову зустрілися в музичній  вітальні. І не випадково вона перетворилася в осінню галявину. Ми з вами потрапимо в чарівний світ музики, фарб, віршів. Для цього сядемо зручніше, і музика віднесе нас далеко-далеко, в незабутній прекрасний світ чудес і чаклунства. Слухайте і дивіться!

***(Діти сідають, запалюються свічки, звучить "Сентиментальний вальс" П. І. Чайковського).

                                                        ***

Тихо-тихо поруч сядемо, входить музика в наш дім
У вбрані вона дивовижному, у різнобарвному, расписнім!

І розсунуться раптом стіни - Вся земля видна навкруги: 
Пливуть звуки річкою пінною, тихо дрімають ліси і луги ...

Вдаль біжать лісові стежинки, тануть в блакитний імлі... 
Це музика кличе нас за собою в ці чудові осінні дні.

Слідом за нею можем відразу в далеку дорогу пуститися й ми, 
І побувати в гостях у казки, і навіть у весни серед зими ...

Тихо-тихо поруч сядемо, входить музика в наш дім
У вбрані вона дивовижному, у різнобарвному, расписнім!

МУЗКЕРІВНИК: Чи не правда, прекрасна музика і прекрасні вірші?! Вірші допомагають нам зрозуміти музику, почути, про що вона розповідає. Для вас прозвучала музика чудового російського композитора Петра Ілліча Чайковського. А тепер послухайте ще один твір цього композитора.

*(Звучить "Осіння пісня" П. І. Чайковського).

                                                        ***

Осінь насупила брови, стогне розкисла рілля,

Листя скидають діброви, мов сиротіє земля.

Хмари пливуть волохаті, ливень – суцільна стіна.

Плаче вікно в моїй хаті, морок шибки пелена.

Ливнем полоскана нива стомлено в сон порина,

Лине похмурим мотивом осені пісня сумна.

МУЗКЕРІВНИК: А про що нам розповіла музика? Що ви почули в ній? (Про осінь, шум дощу, пориви вітру, шелест облітає листя). Яка за характером музика? (Задумлива, м'яка, задушевна, співуча , ласкава, співуча, добра, плавна, красива, спокійна). Чому музика була сумна? Чи звернули ви увагу на те, що в музиці ми мовби чуємо два голоси? Один – слабкий, він ніби намагається злетіти, але одразу ж затихає. Знову злітає і знову падає. А другий голос впевненіший – його короткі музичні фрази втішають і заспокоюють.

МУЗКЕРІВНИК: Поети теж оспівують осінь у своїх творах. Може, хтось згадає вірш про осінь?  (Діти розповідають вірші про осінь).

МУЗКЕРІВНИК: Багато митців люблять осінь і намагаються змалювати її красу: художники фарбами, поети словом, а композитори – за допомогою звуків. На заняттях з малювання ви й самі пробували зобразити осінь, і вам це чудово вдалося. Подивіться на ці картини.  Подумайте, які з цих малюнків підійшли б до музичних творів, що їх ми сьогодні слухали. Чому? Ми ще раз переконалися в тому, що музика може поєднуватися з віршами, вірші - з картинами, і все це пов'язано між собою, висловлює один образ, підпорядковане одному настрою. І все це музика! Музика звуків, віршів, фарб! Це все прекрасне, що нас оточує! І під враженням всього побаченого і почутого,  щоб образ осені довше залишався у вашій пам'яті, давайте намалюємо осінню картину. А музика буде допомагати вам фантазувати.

(Діти під музику Й. Шопена «Мелодія осені» малюють картину).

                                                                ***                                               

Осінь – де ти тепле літо, осінь – де ти зелен ліс?
Осінь – все дощем омито, осінь – мокре все від сліз.
Осінь – листя опадає, осінь – стелиться туман,
Осінь – журавлині зграї в вирій відлітають десь за океан.
Сумно – холодно і сиро, пусто стало на полях,
Небо покривалом сіримоОпустилось низько і чіпляє дах.
Осінь – листя опадає, осінь – стелиться туман,
Осінь – журавлині зграї в вирій відлітають десь за океан.

МУЗКЕРІВНИК: Я думаю, що осіння картина вже готова! Ви сьогодні гарно попрацювали! А мені доставили величезну радість і задоволення. І щоб ця картина ще довго радувала ваші погляди і нагадувала про нашої зустрічі, повісьте її на саме видне місце. Я думаю, що вона чудово прикрасить наш дитячий сад. Сьогодні ми з вами побували в чарівному світі Краси і Щастя. І я впевнена, що вас не залишить байдужими побачене і почуте. Може бути, хтось із вас, коли виросте, стане знаменитим музикантом, композитором, поетом чи художником. А допоможуть йому в цьому наші зустрічі в музичній вітальні. А поки ви ще діти, але дуже важливо, щоб любов до прекрасного не проходила у вас ніколи. А тепер ходімо і повісимо картину, щоб нею могли милуватися і насолоджуватися інші діти.