среда, 1 февраля 2017 г.

Новорычне свято "Міс Сніжинка та містер Сніговик"



***В центрі зали лежить хмаринка, на ній сидять дівчата-Сніжинки.
МУЗИЧНИЙ КЕРІВНИК: Дев’ять сніжинок на хмарині
                                              Одягли біленькі сукні.
                                              Кружляли, танцювали
                                              Та до нас на свято завітали.
***Дівчата виконують «Танець Сніжинок».
1 СНІЖИНКА: Понад лісом ми літали, ніжну пісеньку співали,
                           Всі дерева присипляли, землю ковдрою вкривали.
2 СНІЖИНКА:  Любі сестроньки мої, над садочком я літала
                          І почула я від вітру дивну дивину:
                          У садочку незабаром свято розпочнуть.
3 СНІЖИНКА:  Вони в гості запросили Фею Зимову,
                          З нею будуть всі співати про зиму чарівну.
4 СНІЖИНКА:  Фея ж всіх оповістила, що міс Сніжинку будуть обирати.
                          Тож  швидше, подружки, летімо,
                          Я в конкурсі теж участь хочу брати.
5 СНІЖИНКА:  Сніжинки, швидше розлітайтесь,
                          Сніжком пухнастим землю укривайте…
                          Вже чую дивний передзвін – це Фея Зимова летить.
***Під музику Сніжинки кружляють, роблять «доріжку», до зали заходить Зимова Фея.
ЗИМОВА ФЕЯ: Я – Фея Зимова, я Фея із мрій,
        Живу у країні чудовій такій.
                            Мене виглядають усі у віконце,
                            Мені підкоряються зорі і сонце.
                           Хоч я і холодна, та дуже весела,
                           Люблю святкувати, коли цього треба.
                           Сьогодні до вас я прийшла і здаля,
                           Щоб конкурс провести для Сніжинки та Сніговика.
                           Ми будемо міс Сніжинку вибирати
                           І містера Сніговика шукати.
                           А де ж це Сніговички поділись,
                           Чому на святі досі не з'явились?
***Під музику до зали заходять Сніговики, виконуючи «Таночок Сніговиків».
1 СНІГОВИК: Я почув від снігурів – наших названих братів –
                          Що в садочку нині свято, буде веселощів багато.
2 СНІГОВИК:  А Сніговик – це хлопці жваві і дотепні, й нелукаві.
                          При роботі ми весь день, ще й виспівуємо пісень.
3 СНІГОВИК:  Я веселий Сніговик, і веселий раз на рік.
                          А чому так, хто з вас знає?
                          А тому, що в нас зима раз на рік буває!

4 СНІГОВИК:  Тож не гоже нам стояти, вже готові ми змагатись.
                          Всім покажемо вищий клас – Сніговики найкращі в нас.
ЗИМОВА ФЕЯ: В новорічний світлий день б’є годинник: день-дзелень!
                            А ми словами добрими до нас ласкаво просимо.
                            Тож поплещемо в долоньки, хай веселий буде день!
                            Ми для нашої ялинки заспіваємо пісень!
***Діти виконують пісню «Новорічний хоровод», сл. Л. Дубас, муз. А. Комлікової. Всі діти сідають на стільчики.
ЗИМОВА ФЕЯ: Настав час познайомитись з нашим журі.
                            Тут люди серйозні, непідкупні вони.
                            Ось Морозенко… , з ним Бурулька кришталева,
                            А головна у них – Снігова Королева.
                            Тож хочеться конкурс скоріше почать
                            І номером першим знайомство у нас.
***Під музику виходять Сніговики, проходять дефіле.
                                  
СНІГОВИКИ: Ми малі Сніговики, ми до жартів мастаки!
                           Розважаємо усіх – і дорослих, і малих!
***Під музику виходять Сніжинки, проходять дефіле.
СНІЖИНКИ: Ми Сніжиночки малі, парашутики зими,
                         Подружилися з вітрами і кружляємо над вами.
***Діти сідають на стільчики. До зали заходить Сніжина, на ній стрічка «Міс Сніжина – 1002».
ЗИМОВА ФЕЯ: Ой, а це що за конкурсантка? 
СНІЖИНА: Бачу, на мене ви не чекали.
                      Ач, зібралось скільки душ!
                      Зараз з вами розберусь.
                      Конкурс тут улаштували?
                      А мене про це спитали?
                      Я ж тут сама головна.
                      Я – міс Сніжина тисяча два!
   
ЗИМОВА ФЕЯ:  Вибачайте, що не позвали,
                            Ми про вас навіть не знали.
СНІЖИНА:  Іч, не знали, це слова, править балом буду я!
                     Оголошую змагання! Робимо коло… без питання.
                     Ось рукавиця снігова, вона у мене чарівна.
                     По колу будемо її передавати, допоки музика буде лунати.
                     Як тільки музика затихне, зимове слово ти скажи і відпочиньте.
                     Якщо ж не знаєш слова – сядь у коло
                     Й чекай мого завдання ти нового.
***Проводиться гра «Рукавиця снігова».
Завдання: під музику діти передають один одному рукавицю. Як тільки музика затихне, дитина, у якої залишилась рукавиця, каже зимове слово. якщо слова не знає, сідає в коло.
СНІЖИНА: Ось для вас моє завдання – танцювати починайте!
                 (Ті діти, що опинилися в колі, танцюють, інші діти плескають в долоні).
СНІЖИНА: В мене часу вже немає, чекають на мене великі діла.
                              А ви не сумуйте і не розслабляйтесь,
                              Як буде хвилина, я ще зазирну!
***Сніжина тікає з зали.
ЗИМОВА ФЕЯ: Ну і Сніжина, просто диво.
                            Побешкетувала і втекла. Сміливо!
                            А ми продовжуємо змагання
                            І оголошую віршів читання.
                                                            ***
                                    (читає Сніжинка)
               Стала зима вже на ноги, там, де шуміли луги,
               Там, де курились дороги, знов забіліли сніги.
               Сніг на кущах верболозу, снігом укриті хати.
               Як тепер Діду Морозу наше село віднайти?
               Вранці до гаю стежину нам протоптати довелось,
               Щоб і до нас на ялинку теж завітав Дід Мороз.
                                                 ***
                                      (читає Сніговик)
               Іде Сніг - Білоніг – борода патлата.
               Сів тихенько на поріг, попросивсь до хати.
               Каже: «Холодно мені, мерзнуть ноги босі!»
               Мати каже: «Є-є. Ні! Ні! Погостив і досить».
               Сніг поволеньки підвівсь і пішов у поле.
               Білі брови, білий ніс, а в кишенях – холод!
               Озирнувся білий дід, усміхнувся біло.
               Біло стало навкруги, пір’я полетіло!
                                               ***
                                   (читає Сніжинка)
               Сніговик для Сніговички сплів сьогодні рукавички.
               Із сніжиночок легеньких вийшли гарні та м’якенькі.
               Розсміялась Сніговичка: - Ти поший ще черевички
               Із бурульок крижаних – поковзаюся на них.
 ***
                                   (читає Сніговик)
               Кажуть всі мороз сердитий! Тільки це не правда, діти.
               На шибках мороз малює, у зимові дні дарує
               Всім нам квіти, буйні трави, довгі віти кучеряві.
               Ну, а хто дарує квіти, не буває злий, сердитий!

ЗИМОВА ФЕЯ: Сьогодні в нас веселе свято – жарти, музика і сміх.
                             Круг ялинки танцювати ми запрошуємо всіх.
***Діти виконують «Новорічний танок». В кінці таночка заходить Сніжина з чарівною торбинкою в руках.
СНІЖИНА: Бачу, знов тут веселились, у танку веселому кружились.
                             А про мене знов забули, до таночка не гукнули.
                             Відплачу за це я вам. (Оглядається по сторонам)
                             О! Подарунки не віддам!
ЗИМОВА ФЕЯ: Досить знов бешкетувати. Треба було  не тікати.
                            І не треба нас лякати, краще будемо співати.
                            Завдання буде ось таке для вас –
                            В піснях прославимо зимовий час!
***Тріо хлопчиків виконують пісню «Зимові слова», сл. Н. Кирян, муз. І. Мринської. Тріо дівчат виконують пісню «Кольорова зима», сл. Н. Гуменюк, муз. М. Ведмедері.
СНІЖИНА: Ох і гарно заспівали, навіть молодість згадала.
                      Як в сугроби я стрибала, на санках з гори літала.
                      Був же час! А зараз що? Навіть на свято не запросить ніхто.
ЗИМОВА ФЕЯ: Не сумуй, Сніжино, марно, веселись із нами гарно.
                             Новий конкурс оголошуй, працювати всіх запрошуй.
СНІЖИНА: Дивиться, в мене тут торбинка,
                      А в ній гостинці для ялинки.
                              (заглядає в торбинку)
                     Ой, тут усе перемішалось, а так все гарно починалось.
                     Всю ніч картинки малювала, а віхола їх розірвала.
                     Я прошу вас, допоможіть, з частин картинку ви складіть.
***Проводиться гра «Склади Сніговика та Сніжинку з частин».



СНІЖИНА: А тепер у коло швидше ви ставайте.
                      Гру придумала нову, а ви зі мною пограйте.
                      Поки Дідуся нема та й Снігурка не прийшла,
                      Гостей будемо звеселяти, будемо ми їх вітати.
 ***Проводиться гра «Дід Мороз і Снігуронька».
Завдання: діти стоять в колі, під музику передають білу та червону шапочки. Із закінченням музики діти, в чиїх руках опинились шапочки, одягають їх на голову і вітають гостей з новорічним святом.
Під час гри Сніжина виходить з зали.
ЗИМОВА ФЕЯ: А де ж це наша гостя ділась?
                            Може гратись заморилась?
                            Ну, то й хай, а нам вже час
                            Дід Мороза зустрічать.
                            Пісню дзвінко заспіваймо,
                            Всіх навколо звеселяймо.
***Діти виконують пісню «Морозики», сл. Л. Ямкового, муз. Ю. Білоконя.
В кінці пісні заходить Сніжина, переодягнена в Діда Мороза.
СНІЖИНА: Здрастуйте, малятка, дівчатка та хлоп’ятка!
                      Ви мене чекали? Подарунки підготували?
ЗИМОВА ФЕЯ:  Постривай, ти хто такий?
СНІЖИНА:  Я – Дід Мороз чарівний!
                     Давайте швидше подарунки,
                     Вже приготував я свої руки.
ЗИМОВА ФЕЯ:  Щось тут не так… Ану, стривайте,
                            Хвилиночку ви почекайте.
                            Ми вас роздивимось гарненько…
                            Ти хто такий? Кажи швиденько!
СНІЖИНА:  От причепилася, зануда.
                     Я – Дід, й сьогодні буде круто!
                     Вітати будуть всі мене…
ЗИМОВА ФЕЯ:  А Снігурка твоя де?
СНІЖИНА:  Оце дірява голова, а про це й забула я .
                     Зараз її пошукаю. (до себе) А яка вона? Я і не знаю.
                     (Йде до ялинки шукати, борода з’їжджає)
ЗИМОВА ФЕЯ: Дідусь, що з бородою твоєю сталось?
СНІЖИНА:  Ой лихо, знов мене впізнали.
                     Ну, сумно в лісі мені жити, я до людей хочу ходити.
                     На мене не держіть ви зла, свою провину поняла.
ЗИМОВА ФЕЯ:  Залишайся з нами ти.
                            Допоможи Морозу нас знайти.
СНІЖИНА:  Для вас я радо почаклую: спочатку я змахну рукою,
                     Притопну раз, притопну два, ще й плесну – ось і всі дива!
***До зали під музику заходять Дід Мороз і Снігуронька.
ДІД МОРОЗ: Добрий день, мої малята, любі хлопчики, дівчата!
                        З Новим роком вас вітаю, щастя та добра бажаю!
                        Я – казковий добрий дід, мене знає цілий світ,
                        Бо з дарунками мандрую, щастя й долю всім віщую.
СНІГУРОНЬКА: Ми повсюди друзів маємо, в кожну хату завітаємо.
                                Тож прийшли ми і до вас, щоб у цей святковий час
                                Подарунки вам віддати, з Новим роком привітати!
ДІД МОРОЗ: Ой, як весело у вас!
                        Хочу з вами танцювать!
***Діти виконують пісню-танок «Новорічний хоровод», сл. і муз. В. Дяченко.
                               
ЗИМОВА ФЕЯ: Сьогодні конкурс ми проводимо,
                             Найкращих Сніговика й Сніжинку ми знаходимо.
                             Багато конкурсів було у нас,
                             Для вашого завдання настав вже час.
ДІД МОРОЗ: Із Снігуронькою ми хочемо посміятися охоче.
                        Тож конкурс «Сміховинка» починаємо,
                        Веселі вірші слухати бажаємо.

                                                 ***
                     Дід Мороз по лісі йшов, під кущем гриба знайшов.
                     Брав за ніжку так і сяк – не подужає ніяк.
                     Окуляри Дід надів, подивився, аж присів.
                     Та який же це грибок, це ж засніжений пеньок!
                                                 ***
                     Сніговик Морквяний ніс вгору віника підніс
                     І питає: «Перехожі! Чом на мене ви не схожі?
                     Я стою, а ви в бігах. Ви у пальтах, у шапках.
                     Гей, скажіть, у вас носи, як у мене для краси?»




                                                 ***
                     Дід Мороз Червоний ніс цуценя мені приніс.
                     Я здивовано дивлюся – дід у маминім кожусі.
                     Очі в нього голубі, як у тата весняні.
                     І сміється так, як тато, тільки борода із вати.
                     Звісно тато! Я вдаю, що його не впізнаю.
                     Хай порозважається, може сам признається.
                                                 ***
                     Пухнастенька сніжинка на цуцика упала
                     І засміялась дзвінко: - Рябка залоскотала!
                     Чесав він довго носа і в будку заховався,
                     Тепер ось зирить скоса – де ж лоскіт той узявся?
                                                 ***
                     Сірі хмари затягли небо покривалом
                     І на землю із гори сніжинку упали.
                     Вітер свиснув: «От діла! Знову прибирати!
                     Листя тільки позривав, сніг вже замітати».
                     Ніч усю він хурделив, сердився і злився,
                     А на ранок задрімав, бо дуже стомився.
СНІЖИНА: Як можна слухати ці вірші? Один чита, а ти сиди у тишині.
                      Та я дарма не гаяла цей час – у Діда рукавицю я стащила – раз!
                       Дарунки заховала – буде два, щоб дуже не раділа дітвора.
                       Снігурку визвала на бій – це три! Тепер змагатись будемо у грі.
                       Тож для начала в коло станьте всі!
                       Грай музика, а ти Дідусь, цю рукавицю дожени!
***Проводиться гра «Дожени рукавицю».
СНІГУРОНЬКА: Дідусь, ти трохи відпочинь, бо йти нам скоро в далечінь.
                               А ми з дітьми пограємо, дарунків всі чекаємо.
                               І для Мороза дружно ми дарунки в торбі принесли.
***Проводиться гра «Подарунки для Діда Мороза».
Завдання: діти шикуються в дві команди, ведучим дають в руки по торбинці. Навпроти стоїть коробка з «подарунками». Діти по черзі підбігають до коробки, в торбу кладуть по одному подарунку і передають естафету наступному гравцю. Останній гравець віддає торбинку Діду Морозу.
ЗИМОВА ФЕЯ: Конкурси скінчилися усі,
                             Слово надаємо ми журі.
***Надається слово журі. Всіх дітей нагороджують медалями, а Дід Мороз зі Снігуронькою дарують дітям солодкі подарунки.



·        Міс Сніжинка – чарівність.
·                 Міс Сніжинка – загадковість.
·        Міс Сніжинка – впевненість.
·        Міс Сніжинка – артистичність.
·        Міс Сніжинка – елегантність.
·        Міс Сніжинка – кмітливість.
·        Міс Сніжинка – тендітність.
·        Міс Сніжинка – веселика.
·                       Містер Сніговик – веселунчик.
·                       Містер Сніговик – балакунчик.
·                       Містер Сніговик – мовчун.
·                       Містер Сніговик – голосунчик.
·                       Містер Сніговик – добрунчик.
·                       Містер Сніговик – стрибунчик.
·                       Містер Сніговик – хохотунчик.
·                       Містер Сніговик – ігрунчик.
·                       Містер Сніговик – швидунчик.

        


Комментариев нет:

Отправить комментарий