Розвага "Потяг дружби"

           РОЗВАГА «ПОТЯГ ДРУЖБИ»

         Під веселу музику діти заходять до музичної зали і стають півколом.

ВЕДУЧА: Незвичайне, гарне свято завітало у садок.

                   Скільки хлопчиків й дівчаток, скільки дружних тут діток.

                   Ви навколо озирніться, одне одному всміхніться.

                   Хто сварився – помиріться, добрим словом поділіться!

         Діти виконують пісню «Добрий день» ( сл. і муз. Т. Березовської).

ВЕДУЧА: Сьогодні в нашій групі ми визначаємо день Дружби, день Друзів.

                   Це свято визначають у багатьох країнах світу. Ось і ми вирішили

                   поговорити, що для нас значить слова «дружба», «друзі».

1 ДИТИНА: Дружба, дружба над усе,

                      Дружба радість нам несе.

                      Дружба всім нам дорога,

                      Дружба жить допомага.

2 ДИТИНА: В житті усім потрібна дружба

                      І для розваг, і для журби й для служби.

                      Із другом легше в світі жити,

                      Але й дружити треба вміти.

3 ДИТИНА: Слід другові допомагати,

                      В пригоді завжди захищати.

                      Слід жарти друга розуміти

                      Й самому жартувати вміти.

4 ДИТИНА: Коли ж якесь нерозуміння,

                      Потрібно виявить терпіння –

                      При сварці швидше помиритись.

                      Не варто з друзями сваритись.

5 ДИТИНА: Райдуга місток зробила,

                      Сонце з хмарою здружила.

                      Хай з них приклад беруть діти,

                      Треба дітям всім дружити.

         Діти виконують пісню «Дружні діти» (сл. і муз. Ю. Пурденко).

Сідають на стільчики. Чути веселу музику.

ВЕДУЧА: Чути музику веселу, переливи голосні.

                   Це до нашої оселі гості їдуть звідусіль.

         До зали заходить Даша (дорослий).

ДАША: Привіт, сонечко ласкаве!

              Привіт, хмарко золотава!

              Привіт, друзів усіх сім'я,

              Рада бачити вас я!

              Хочу вас всіх запитати –

              Як живете ви, малята?

         Діти виконують пісню-гру «Ось так» (сл. п. Неворка, муз. Ю. Пурденко).

ВЕДУЧА: Добрий день, Дашо! Ми дуже раді вітати тебе в нашому садочку і

                  сподіваємося, що станемо тобі справжніми друзями.

ДАША: Звичайно, ми потоваришуємо. Проте, чи знаєте ви секрет справжньої

              дружби?

1 ДИТИНА: Що зробити, щоб удвічі торт здавався вам смачнішим?

                      Що зробити, щоб удвічі кожний день для вас побільшав?

                     Щоб і радості, і щастя вам було би ніде діти?

                      Тут ніякого секрету! Треба з другом все ділити!

2 ДИТИНА: Я признаюсь вам відверто, що боюся злющих псів.

                      Тільки раз на мого друга пес кудлатий налетів.

                      Мав він зуби, як у вовка, знай підстрибує, гаса.

                      Та не думаючи довго, кинувсь я на того пса.

                      Його вдарив раз і вдруге, не боявся я тоді,

                      Бо хіба ж покинеш друга, якщо друг твій у біді?

3 ДИТИНА: Ліс – ні краю, ні початку, дикі зарості кругом…

                      Пострічалося дівчатко із колючим їжачком.

                      – Звешся як? – дівча питає. – Будьмо друзі – ти і я!

                      А їжак із переляку геть забув своє ім’я. 

4 ДИТИНА: Твій друг тобі віддасть усе: і свій квиток на карусель,

                      І цвях, і ґудзик, і літак, та не за щось – а просто так.

                      І ти нічого не жалій – ніколи і нітрохи!

                      І навіть м’яч футбольний свій віддай, як друг попросить.

                      І усміхнеться друг тобі – аж схочеться співати,

                      І ти подумаєш тоді, як гарно – дарувати!

ДАША: Так, правильно, із другом треба всім ділитись. Але щоб знайти справжньо-

              го друга, треба багато вміти і знати правила дружби. А навчитися знахо-

              дити друзів нам допоможе Потяг Дружби. Нумо, мандрувати казковими

              країнами!

         Діти стають за Дашою і, крокуючи, виконують пісеньку «По доріжці я крокую». Ведуча в цей час до центральної стіни прикріплює назву «КРАЇНА

ЧЕСНІСТЬ».

ДАША: Ось ми прибули до країни Чесність. Діти, а ви знаєте, як це бути чесним?

1 ДИТИНА: Дуже легко чесним бути –

                      Назавжди запам’ятай!

                      Треба про чуже забути,

                      Що не клав, те й не чіпай!

2 ДИТИНА: І не заздри – не потрібно,

                      Це погане почуття.

                      З правилом цим, відповідно,

                      Йди спокійно у життя.

ДАША: Для того, щоб бути чесними з друзями, їх ніколи не треба обманювати.

              А чи можете ви чесно розв’язати завдання, не хитруючи і не підглядаючи?

         Проводиться гра з хусткою «Хто схований».

ДАША: Друзі, Потяг Дружби кличе нас продовжити казкову подорож. Треба

              поспішати, тож уперед!

Діти стають за Дашою і, крокуючи, виконують пісеньку «По доріжці я крокую». Ведуча в цей час до центральної стіни прикріплює назву «КРАЇНА

ВЗАЄМОДОПОМОГИ».

ДАША: Ми в країні Взаємодопомоги. І ось погляньте – тут, недалеко від станції

              посеред поля, щось видніється. (Звертає увагу дітей на дівчинку-Ріпку).

              Що це?

ДІТИ: Ріпка!

ДАША: Так, це Ріпка, але чому її досі не забрали до комори?

РІПКА: Росла-підростала, діда дивувала.

              Зразу така, як мишка, була.

              Потім – як кулак, потім – як два.

              А наприкінці стала, як дідова голова!

ВЕДУЧА: Радіє дід, не знає, де і стати.

                   Час вже нашу Ріпку рвати!

ДАША: А у мене є чарівна торбинка, у якій усе необхідне для перетворення дітей

              на персонажів казки.

         Проводиться гра «Ріпка».

ВЕДУЧА: Молодці, діти, з цим завданням впорались. А все тому, що ви підтриму-

                   вали один одного.

ДАША: Друзі, знову Потяг Дружби кличе нас продовжити казкову подорож!

Діти стають за Дашою і, крокуючи, виконують пісеньку «По доріжці я крокую». Ведуча в цей час до центральної стіни прикріплює назву «КРАЇНА

ВІРНІСТЬ».

ДАША: (тримає в руках іграшкову мавпочку) Вітаю всіх у країні Вірність. Ви,

              мабуть, знаєте, хто в мене вірний друг? Так, це мавпенятко Черевичок.

              Ми з ним – справжні друзі, уміємо цінувати і берегти дружбу. Ви,

              ймовірно, чули прислів’я про те, що старий вірний друг – ліпше нових

              двух. А ще в народі кажуть, що в лиху годину пізнаєш вірну людину.

              А у вас є вірні друзі? Нумо це перевіримо, граючи в гру.

         Проводиться гра «Знайди собі пару».

ДАША: Друзі, знову Потяг Дружби кличе нас продовжити казкову подорож.

Діти стають за Дашою і, крокуючи, виконують пісеньку «По доріжці я крокую». Ведуча в цей час до центральної стіни прикріплює назву «КРАЇНА

ЩИРІСТЬ».

ДАША: Ми в країні Щирість. В цій країні живуть діти, які вміють у мирі жити,

              з іншими – не сваритися.

ВЕДУЧА: А хто сварився – то час миритись! І наші діти знають справжні мирилки.

1 ДИТИНА: Пироги печуться, а хлопчики б’ються.

                      Вже спеклися пироги, хлопчики не вороги.

                      Нумо, цур не битися.

                      Нумо вже миритися!

2 ДИТИНА: Годі, годі сумувати!

                      Соромно ворогувати!

                      Ти не злись і схаменись,

                      Та до мене посміхнись.

3 ДИТИНА: Годі сердитись! Давай покладемо сварці край.

                      Помирімося швиденько, буде знову веселенько!

ДАША: Ось ми й здійснили неймовірну казкову подорож країнами Дружби.

              Гадаю, під час мандрівки ви зрозуміли, якими треба бути і як чинити, щоб

             знайти вірного друга.

ВЕДУЧА: Якщо друг у тебе є, життя радісним стає.

                   Разом можна все зробити, тож без друга не прожити.

         Діти виконують пісню «Щедре сонечко сяє» (сл. і муз. О. Твердої).